Днями Київрада нарешті виділила земельну ділянку для будівництва багатоповерхівки, куди мають переселити мешканців сумнозвісного гуртожитку по вул. Мілютенка, 23-а. Його в народі називають не інакше як «будинок-вбивця». Три сотні мешканців вже з десяток років повільно вбивають майже 50 видів грибків. Врятувати киян з «грибкового полону» обіцяв не один мер. Кілька місяців тому мешканці вкотре пікетували Київраду. І пообіцяли наступного разу принести до мерії чергового покійника-сусіда. Чи всі дочекаються нового житла? І які таємниці ховаються під штукатуркою політичних обіцянок та громадського обурення? Журналіст ЗКЧ відправилась шукати правду.
«Я знаходилась у кімнаті буквально 15 хвилин, і після присутності в тому приміщені я була хвора. Три дні я просто не могла видихнути ті гриби, а там живе сім’я з маленькою дитиною», – говорить Олена Сурмашева, доктор медичних наук, завідувач лабораторії мікробіології інституту громадського здоров’я ім. О.М.Марзєєва.
ЗМІ рясніють заголовками про смертельно небезпечну отруту, яка вразила будинки у Деснянському районі. Мешканці кількох домівок на вул. Мілютенка, 23-а та на Лісовому проспекті, 12-а і 12-б страждають від шкідливого впливу грибків. Прохання про допомогу місцева влада не чує вже 10 років. Михайло Буділов, депутат Київради від ВО «Свобода» стверджує, що кожного року в одному будинку через грибок помирає майже 30-ти чоловік. Представники Деснянської санітарно- епідеміологічної служби визнають: «Ви торкнулися дуже актуальної і проблемної теми, особливо для житлових будинків, споруджених в минулому столітті, і мешканців, які в них проживають». На сьогодні подібна проблема існує принаймні в 120 столичних «висотках». Проте будинок на Мілютенка, 23-а визнали найбільш небезпечним. Головний санепідеміолог Києва Олег Рубан підтвердив, що жити в тих будинках дуже шкідливо. Вологість тут сягає 80%. Це так, наче постійно йде дощ. За його словами, мешканцям загрожує бронхіальна астма та навіть рак. Тому проблема має вирішуватися терміново.
Лікарський зговір, або на чому ростуть гриби
Мешканці гуртожитку розповідають, що практично кожен із них хворіє через грибки на стінах. 13-річна дитина Тетяни Шмідт нещодавно отримала шокуюче заключення від лікарів. Виявилося, що на кістках підлітка ростуть гриби!
«Ми робили операцію, видалили наріст 2,5 см, по гістології — Аспергілліус Нігер. У багатьох мешканців така сама проблема. Воно наростає по сантиметру, по пів сантиметра між м’язами. Просто люди можуть про це не знати»
Інша сусідська дівчина вже втратила одну легеню. Через надмірну кількість грибкових спорів всередині, легеня перестала функціонувати. Молода дівчина, в самому розквіті літ отримала інвалідність. Схожа біда загрожує й 7-річній дитині Олени Яременко. В її легенях медики виявили багато грибкових спорів.
Як повідомляє Тетяна Шмідт, минулої зими мешканців загрибненого будинку вразив спалах епідемії гепатиту. За словами жінки, багато її сусідів страждають від постійних бронхітів, астми та туберкульозу. Проте Олег Рубан стверджує, що жодної медичної довідки від мешканців його служба так і не отримала.
Мешканці ж наполягають: лікарі навмисне ставлять невірні діагнози, проте таки прописують правильне лікування. Активістка Тетяна Шмідт стверджує, що у приватній бесіді один з лікарів відкрив їй приховану інформацію. Влада заборонила писати реальні діагнози. Причина в тому, що велика чисельність певних захворювань в одному будинку є підставою для оголошення епідемії. В такому випадку влада має терміново переселити мешканців в інше місце. Схоже, що влада не хоче цього робити.
Але хто ж дав таке розпорядження? Чи насправді той будинок такий небезпечний, як про нього кажуть?
За даними інституту громадського здоров’я ім. О. М. Марзєєва, в будинку проростає більше 50-ти видів грибків. Їх вміст у повітрі у десятки разів перевищує норму. Активісти переказують слова фахівців проте, що наче будинок треба обережно знести та вивести землю під ним. Вивезену землю треба спалити, а колишнє місце розташування «будинку-вбивці» необхідно обробити.
Сподіваємося, що цей ритуал не доведеться робити на повний місяць у вальпургієву ніч. Проте, слід подякувати, що палити доведеться землю, а не воду.
Хоча, цей сумнівний рецепт чистки Києва не виключає небезпечність грибкового впливу. То, чи можуть грибки довести людину до смерті, ну, чи принаймні до інвалідності?
Олена Сурмашева повідомляє: «Мікроскопічні гриби мешкають всюди, вони нормальні представники нашої екосистеми. Але вони справді можуть бути небезпечними для будинку та здоров’я людини, оскільки мають деструктивні функції. Гриби мають потужну ферментативну систему, яка руйнує будівельні матеріали та викликає алергічні реакції у людей».
Нічого собі алергічні реакції, мешканців будинку косять хвороби!
Справа в тім, що отруєні грибки, які приводять до смерті, можуть існувати лише в певному кліматі, здебільшого в Південно-Східній Азії. В Україні вони не здатні вижити. То, хто ж живе на стінах цього нещасливого будинку? Перепис грибкового населення проводив інститут мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного.
Аспергілліус Нігер став найрозповсюдженішим поміж інших грибкових мешканців на вул. Мілютенка. Зокрема, цей грибок можна зустріти у багатьох помешканнях та підвалах. Ця чорна пліснява здатна викликати різноманітні алергічні реакції. Серед грибкових жителів також зустрічається Кладоспоріум Спаероспермум, який негативно впливає на рогівку ока та шкірний покрив. Крім того, в будинку оселилося безліч представників роду Мусор. Ці гриби є збудниками септичного артриту, перитоніту та різних захворювань слизових оболонок. Це лише початок довгого списку на кількох аркушах. Грибок не може бути причиною хвороби, він є лише її збудником. Послабивши імунітет людини, він провокує розвиток певних захворювань. Тип захворювання залежить від індивідуальних схильностей людини.
Найбільша кількість грибків була зафіксована у ванних кімнатах. В цьому нема нічого дивного. Вологість та високі температури є найліпшими умовами для життєдіяльності грибків. Якщо все дійсно так серйозно, то чому ж влада пасивно відноситься до смертельної загрози, яка розселилась у Деснянському районі?
Хай трохи поживуть в могилі!
Деснянська райдержадміністрація про проблему знає, проте реально допомогти на спромоглась. В.о. голови району Віктор Крохмалюк якось зазначав, що з бюджету на цей будинок на ремонтні роботи щороку чиновники витрачають аж 7 тисяч гривень!? Цікаво, що можна зробити за цей мізер в реально аварійному будинку, стіни якого гниють в буквальному сенсі.
У Київській міській держадміністрації підтвердили, що будинок на вул. Мілютенка, 23-а знаходиться у поганому санітарно-технічному стані. Тому, мешканці потребують не ремонту своїх квартир, а відселення і знесення зараженої будівлі.
Щоб розв’язати існуючу проблему, місцева влада вирішила побудувати нове житло. Вочевидь, мешканцям грибкового будинку доведеться ще кілька років жити в небезпечних умовах. Якщо точніше, то років три – за останніми даними, що прозвучали в сесійній залі мерії. Скільки ще людей постраждає за цей час?
«Справа в тому, що на жаль, в Україні ще є таке слово, як бюрократія. Для того, щоб вилучити декларацію, розробити проекти, треба було створити детальний план території. Він дуже довго обговорювався, треба було врахувати всі побажання зацікавлених сторін. Було дуже багато суперечок, тому що цей обмінний (житловий) фонд мав бути побудований на місці автостоянки і люди були проти нового будівництва. Тому два, чи три рази ДПТ (детальний план території) виносився на комісію, була створена робоча група. Ми дуже довго шукали компроміс і нарешті компроміс було знайдено. Автостоянку, що зараз розташована на перетині вул. Мілютенка й Шолом-Алейхема, перенесуть на ріг
вул. Шолом-Алейхема і Братиславської».
Голос народу не завжди буває чесним
У ще незведеному фундаменті, вже з’явився камінь зіткнення. Оскільки грибкові будинки є гуртожитками, мешканці мають отримати житлову площу з розширенням у 1,5 рази. Проте, серед них є чимало людей, які вже давно стоять у черзі на отримання квартири. Відповідно, вони претендують на ще більшу житлову площу.
«Я пам’ятаю, що коли у Дніпровському районі планувалася реконструкція 5-поверхових будинків, так званих хрущовок, то у квартирах з’явилося дуже багато прописаних людей»
Тому, щоб розподіл житлової території був чесним, необхідно продумати відповідний механізм. Необхідно, але ще не продумали. Правда, перестрахуватися встигли. Два роки тому мешканцям грибного будинку заборонили прописувати нових жителів, окрім новонароджених.
Зводити нове помешкання на земельній ділянці площею 0,7 га буде комунальне підприємство «Спецжитлфонд».
«Якщо це буде комунальне підприємство, то будуть якісь гарантії від міста, що будинок буде добудований, а мешканці переселені, бо воно підзвітне міській владі»
Здається, місцева влада обрала найскладніший та найдовший шлях вирішення проблеми. Існує альтернативна пропозиція, якої дотримуються депутати фракції «Самопоміч». Вони наголошують на відселені людей з будинку вже цього року. Проте варіантів «великого переселення» не називають.
«Дуже велика проблема в місті Києві – нема резервного (житлового) фонду Київ по суті до цього не готовий, бо нема маневреного житлового фонду. За часів Черновецького всі квартири, які були службовими, були відведені до приватного фонду».
Знову проблема з «попередниками»!? Так. І з попередниками попередників… Грибкову проблему заклали ще радянські будівничі.
Грибкові спори ростуть ще з СРСР
У другій половині минулого століття в СРСР почався будівельний бум. Різкий приріст населення створив високий попит на житло. Домівки довелось будувати «на швидку руку». Дехто називає ці будівельні проекти тимчасовими, дехто стверджує, що ці будинки створювалися за кубинським зразком. Тому, вони не відповідають особливостям нашого клімату. В результаті приміщення стають сирими, що створює хороші умови для поширення грибків. Фахівці, що досліджували проблему, говорять про пошкоджені вентиляційні шляхи у будинку на вул. Мілютенка, 23-а. Через це повітря не циркулює, так створюються умови для розвитку грибків. Проте фахівці з інституту громадського здоров’я ім. О. М. Марзєєва погоджуються з цим лише частково. Олена Сурмашева зазначає, що будинок в такому плачевному стані знаходиться й через самих мешканців, оскільки приміщення не утримувалися в належному стані.
«Чисто кліматичні умови – температура, вологість повітря, це все регулюється. Якщо провітрювати, якщо прибирати, то досягаються доволі гарні умови, які несприятливі для росту грибів. Це залежить від того, як люди доглядають за приміщенням, як вони його миють, чистять, дезінфікують, як вони дотримуються санітарних норм. Якщо вони роблять все правильно, то приміщення буде в гарному стані. Самі мешканці мають слідкувати за тим, щоб житло було в належному стані»
Експерт зазначає, що деякі приміщення в цих будинках є вельми чистими, а в деяких помешканнях зафіксована критична кількість грибків. «Коли підняли ковролін в тій кімнаті, там був суцільний ріст грибів під ковроліном, тобто там не прибирали. І вони цими продуктами життєдіяльності грибів алергізували себе та своїх дітей, – зазначає Сурмашева. – Розумієте, це все робиться зусиллями людей. Але складається таке враження, що люди самі в цьому не зацікавлені. Я розумію, що там вони хочуть покращити свої житлові умови, всі хочуть чогось кращого, але треба щось робити».
Експерт зазначає, що деякі приміщення в цих будинках є вельми чистими, а в деяких помешканнях зафіксована критична кількість грибків. «Коли підняли ковролін в тій кімнаті, там був суцільний ріст грибів під ковроліном, тобто там не прибирали. І вони цими продуктами життєдіяльності грибів алергізували себе та своїх дітей, – зазначає Сурмашева. – Розумієте, це все робиться зусиллями людей. Але складається таке враження, що люди самі в цьому не зацікавлені. Я розумію, що там вони хочуть покращити свої житлові умови, всі хочуть чогось кращого, але треба щось робити».
Цікаво, що в цьому будинку , в таких загрибнених антисанітарних умовах розмістилася стоматологічна клініка «Медик». Проте в клініку кореспондентів ЗКЧ не пустили. Помітивши пресу, працівники закладу зняли ручку з дверей. Невже їм є, що приховувати? Пізніше, в бесіді працівниця медцентру повідомила, що заклад не має проблем з грибками. Мовляв, спеціалісти можуть протидіяти цій проблемі. Для цього треба вчасно вживати певні заходи. Як кажуть, нема грошей на пилосос, завжди знайдеться віник. Якщо хочеш бути господарем свого життя, стань спершу господарем свого житла. Але, чи можна навести порядок, якщо із стін тече сеча?
«Сеча тече із стіни на сходову клітину. Сморід страшний!», – ділиться інформацією мешканка Марія Максимчук. Як виявилось, в стінах цього будинку розміщені каналізаційні труби, запечатані у чавун. Їх ремонтом вже давно ніхто не займався. Під впливом аміакових кислот, труби почали руйнуватися. Так мокроти від фекалій та аміак стали просочуватися на поверхні стін. Це спричинило високу вологість, що створило прекрасні умови для розселення грибків.
Олена Яременко пригадує, ще в 1995-му році торцева стіна вже була чорною від грибка. Бити на сполах мешканці почали лише 10 років потому, коли стіни стали пропускати мокроти. Тоді вже не лише поверхні, але й серцевини цегли були обжиті грибками. Як то кажуть, пізно пити «Боржомі»…
Всі способи хороші, коли йдеться про порятунок свого життя. Мешканці будинку на вул. Мілютенка, 23-а вже неодноразово виходили на мітинги. Але це не пришвидшило процес вирішення проблеми. Активісти пообіцяли, що наступного покійника з «будинку-вбивці» вони будуть відспівувати під стінами Київради. Якщо це не допоможе, другий похорон відбудеться перед Адміністрацією президента. Мешканці грибкової оселі погрожують також «відвідати» Євробачення: «Ви уявляєте, все міжнародне телебачення це побачить. Це яка ганьба для України та для Києва буде!», – розповідає Тетяна Шмідт.
Костянтин Федотов, голова департаменту будівництва та житлового забезпечення при КМДА пропонував мешканцям з вул. Мілютенка переселитися в гуртожиток, розташований на Борщагівці. У тому будинку нещодавно провели ремонтні роботи. Жителі грибкового дому відповіли відмовою. Разом з тим, Олег Рубан, головний санепідеміолог Києва та представники департаменту охорони здоров’я при КМДА неодноразово просили обурених мешканців надати довідки, щодо захворювань. Це могло б слугувати підставою для оголошення епідемії. В такому випадку проблема переселення вирішилася би за три дні, згідно з чинним законодавством. Але мешканці проти.
Одна з активісток повідомила, що довідки не надаються принципово. Річ у тім, що мешканці не хочуть переїжджати до нового гуртожитку. В цьому будинку вони мають свої приватизовані житлові площі. Чимало власників здають свої метри в оренду, проживаючи в інших помешканнях. Проблеми зі здоров’ям вже не мають домінуючого значення, коли мова йде про власну нерухомість. Разом з тим, у цьому громадянському бунті є здоровий глузд: в європейській Україні не має бути гуртожитків.
На хвилі народного гніву за звичай непогано піаряться й опозиційні сили. Проте це не найгірший спосіб підняття рейтингу, особливо, якщо допомогти таки вдається. Та й влада в накладі не залишиться. Оскільки, під виглядом боротьби зі смертельним грибком через громадські слухання таки «протягли» Детальний план забудови Лісового масиву, котрий ще більше ущільнить і без того перенаселений мікрорайон. Проти забудови довгий час виступали жителі Лісового масиву. Так чи інакше, вирішуючи власну проблему, мешканці з Мілютенка,23-а допомогли забудовникам освоїти ще кілька гектарів київської землі. А от чи отримають вони обіцяне житло? – Ще питання, котре контролювати мусять і ті, хто обіцяв, і ті, хто піарився, і ті, хто його чекає. Ваша «ЗКЧ» також слідкуватиме за будівництвом і виділенням у новобудовах чистих і затишних осель змученим мешканцям будинку з вул. Мілютенка.
