Стихійна торгівля у Києві давно перестала бути справді стихійною. Найчастіше – це добре організований кримінальний бізнес, який живе за власними правилами. В ньому теж є конкуренція і всі «жирні» місця мають цілком конкретних «кришувальників». Саме в цьому секрет «непеможності» стихійних торгашів. Класичних бабусь-дачниць з кілограмом – другим домашньої полуниці, з якими колись асоціювалось явище стихійної торгівлі, давно замінили організовані ряди вільних торговців, котрі «піднімають з асфальту» не сотню-другу, а мільйони неоподаткованих, часто зароблених на контрафакті та контрабанді гривень. Класичний приклад такої організованої «стихійки» – вулиця Електротехнічна на столичній Троєщині.
Стихійна торгівля на Електротехнічній вже з десяток років сприймається як явище буденне. А от боротьба з нею заслуговує на сюжет для сценарію фільму в жанрі екшен. Тут тобі й мафія, і стрілянина, й рекет.
Широка на 6 полос вулиця-магістраль, що виводить автотранспорт з Києва, відома ще й тим, що на ній знаходиться популярний центр оптово-роздрібної торгівлі – плодоовочевий ринок «Фермер». Торгувати й купувати сюди їде не лише пів-Києва, а й, без перебільшення, пів-України. Це єдина на столичному лівобережжі оптова база, де сезонні фрукти й овочі продаються за ціною нижчою на 30%, оскільки привозять їх сюди самі виробники великими партіями. Над власним іміджем підприємці «Фермера» працювали не один рік. Підприємство справно платить податки, не має проблем з орендою землі, не боїться контролюючих органів, постійно перевіряє якість продукції. Присмоктатись до чужого легального і успішного бізнесу – справа хоч і неблагородна, проте вельми вигідна. Практично на під’їзді до ринку спритні ділки організували такий же бізнес, проте неофіційний. Під виглядом парковки шахраї здають в оренду фурам і причепам, котрі приїздять торгувати на «Фермер», шматок проїжджої частини Електротехнічної вулиці. На ринок перетворились праві смуги по обидва боки дороги. За день торгівлі тут правлять по 300-400 гривень, виписуючи чек за паркування лише на десятку. Якщо в сезон таких фур може набратись до 500 штук, то шляхом нескладної математики можна підрахувати тіньовий прибуток від «стихійного» бізнесу на Електротехнічній. Це 4-5 мільйони гривень на місяць. Чи вірите ви, що така оборудка відбувається лише силами якихось рядових паркувальників? Без «кришування» місцевих районних чиновників і міліції це було б не можливо. Тим паче, що поділитися з кабінетними босами тут, як бачимо, є чим.
Кулачні бої на Електротехнічній
Не позаздриш і тим організаціям і підприємствам, котрим «пощастило» розміститись на цій же сумно відомій Електротехнічній вулиці. «Київводоканал» та станція швидкої медичної допомоги вже стомились скаржитись в усі можливі інстанції на те, що їхній спецтранспорт годинами не може виїхати на виклик через затори. В травні 2013-го стався інцидент, здавалось, не можливий для столиці європейської держави. Бригаду «Київводоканалу», котра не могла проїхати між торговими ятками, побили нелегали-торговці. На комунальників накинулись зо 30 чоловіків після того, як продовців попросили звільнити проїзд. Зварювальник «Київводоканалу» з кривавим пораненням ока потрапив до лікарні. Кажуть, в той рік, це був вже третій подібний напад.
Від «стихійки» на Електротехнічній страждає з десяток підприємств, чию роботу блокує торгівля. Захаращена сміттям та заблокована транспортом вулиця служить також під’їздом до кіностудії Film.ua та компанії StarMedia, куди на зйомки приїздять вітчизняні та іноземні політики й актори. Соромно за район, та й годі. Не червоніє хіба що місцева влада, котрій до іміджу району, схоже, байдуже.
Звалище гнилі біля резервуарів з питною водою
До кого лишень не звертались підприємці за допомогою за всі роки боротьби з нелегальною торгівлею – колективні звернення направлялись і в прокуратуру, і в міліцію. Від найдрібнішого районного чиновника до мера міста – всі знають про цю проблему, і ніхто адекватно не реагує. Вже цього року Деснянська районна адміністрація знову відписалась під досить оригінальним приводом. Мовляв, районним адміністраціям «не надані повноваження щодо профілактики та ліквідації місць несанкціонованої торгівлі». Деснянські чиновники «перевели стрілки» на Національну поліцію: їй і тільки їй, згідно законодавства, належить боротися зі стихійною торгівлею. Хто ж тоді в домі господар? – виникає резонне запитання. І для чого за податки киян утримується цілий штат районної адміністрації. Чим тоді займається відділ з благоустрою, відділ з питань підприємництва і торгівлі? І, зрештою, чи відчуватиме свою вину за бездіяльність районна влада, якщо отрута від гниючих на обочині непроданих продуктів загадить воду, якою живиться Деснянський район. І це не просто журналістські «страшилки». На цій вулиці знаходяться резервуари чистої питної води артезіанської насосної станції «Троєщина», в санітарній зоні якої також постійно скидається зіпсована продукція.
Справа честі для «Фермера»
Кожний новий районний керманич обіцяє розігнати нелегалів на Електротехнічній. Часом, під тиском громади і підприємців їм це навіть вдається: на місяць-другий вулиця очищається від купи транспорту і бруду, а згодом знову все починаєтьсь з початку. Реально бореться зі стихійною торгівлею хіба що сам ринок «Фермер», оскільки для нього це не просто питання недобросовісної конкуренції, а й, без перебільшення, справа честі. Нелегали під ринком кидають тінь на репутацію «Фермера», оскільки звичайний покупець сприймає торговців на дорозі як власне продовження самого ринку. Купи сміття і постійні затори на Електротехнічній теж автоматично приписуються на рахунок «Фермера» в той час, коли працівники ринку часто-густо самі прибирають за неохайними сусідами і втрачають прибутки. Кілька років тому «Фермер» навіть заявляв про можливе банкрутство, у зв’язку з тим, що його торгові площі попросту пустували в той час, коли на дорозі торгівля ведеться прямо з машин, припаркованих у кілька рядів.
Битва за парковку
Історія перевтілення парковки на стихійний ринок почалась з того, що комунальне підприємство «Київпарксервіс» організувало між речовим ринком «Троєщина» і овочевим ринком «Фермер» два паркувальні майданчики. Нічого дивного – нормальний бізнес. Проте, керівництву паркорганізації торговий бізнес за прикладом «Фермера» видався вигіднішим, і воно вирішило перетягти частину клієнтів з сусіднього ринку на свою територію. З того часу ці майданчики переоформлювались вже не на одного господаря і, зрештою, після тривалої боротьби перейшли до підприємства «Плодоовочторг», котре взялось тут навести порядок. Воно організувало цивілізовану торгівлю з автотранспорту поза проїжджою частиною вулиці. Ятки з дороги теж мали б переміститися на майданчики між ринками. Проте піти з дороги «стихійка» й не думала. Кремезні псевдопаркувальники влаштували тут «розбірки» у стилі 90-х. На ринок посеред ночі, коли сюди заїжджають оптовики, вдерлось зо п’ять десятків молодиків спортивної статури (сьогодні, напевно, їх би назвали тітушками), котрі почали вимагати з підприємців данину. Тих, хто не платив, били і відбирали товар. Ще й вихвалялися безкарністю, оскільки, мовляв, у них «все схвачено» і на рівні району, і в міліції. Бандити трусили ринок 6 ночей підряд. Було це за часів мерства регіонала Попова. Тоді Київ сколихнула новина, що у місто повернулись рекетири.
Останні новини з фронту
Нова влада відбирати бізнес почала тонше й дипломатичніше, одне слово, по-новому. Стихійну торгівлю біля ринку вирішили узаконити під приводом постійно діючої ярмарки. Тобто, якщо раніше у мешканців вулиці була хоч якась надія на те, що чиновники і міліція звернуть увагу на беззаконня, то тепер вулицю окупують під цілком благопристойним приводом. Подібний трюк вже пробували здійснити в 2013 році представники старої, як тепер прийнято називати, злочинної влади. Тодішній перший зам голови КМДА Попова Анатолій Голубченко корупційний ринок на парковці нарік «ярмаркою». Проте цивілізованіше від того тут не стало, тому після відставки «регіональної» команди так званий «ярмарок» згорнули. І ось схеми «попередників» знову приглянулись новій команді мера Кличка. Відповідні служби КМДА зараз активно готують розпорядження про постійно діючий ярмарок плодоовочевої продукції на вул. Електротехнічна. І байдуже, що таке рішення суперечить розпорядженню самого міського голови № 507 від 26.05.2015 «Про проведення ярмарків в м. Києві», за яким продуктові ярмарки заборонено організовувати поблизу діючих ринків і в місцях, де торгівля заважатиме життєдіяльності підприємств і мешканців.
Понад 300 підприємців та керівників установ, що розташовані на вул. Електротехнічній, підписали колективне звернення до різних держустанов і відомств. У червні цього року на Електротехнічну приїхали й депутати Київради від постійної комісії з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики. Обстеження виявило все ті ж купи сміття, засвідчило повну антисанітарію та несанкціоновану торгівлю продуктами без будь-яких сертифікатів якості, порушення правил паркування авто у 2-3 ряди. Депутатська комісія також виявила неправомірний збір коштів за торгівлю на дорозі, відсутність договору на прибирання території та виявила на тротуарі 12 незаконних МАФів, серед яких і кіоск, що торгує забороненою санепідстанцією шаурмою. Обстежила комісія і ринок «Фермер», висновки вигідно відрізняються від, тих, що були зроблені стосовно вуличної торгівлі. На території ринку – чисто, на торгових місцях – порядок. Згідно санітарних норм виставлено товар на полицях. Контролер-касир постійно слідкує за санітарним станом та збором офіційно встановленої плати за торгівлю. На товар скрізь вказані ціни. До речі, вони виявились нижчими, аніж на стихійному ринку. Серед доручень робочої групи, зокрема, вимога правоохоронним органам негайно припинити стихійну торгівлю на Електротехнічній, «Київпарксервіс» мусить переглянути правила паркування автотранспорту на цій вулиці, а департамент благоустрою – демонтувати незаконні МАФи. Проведення сезонних ярмарків на вулиці Електротехнічній за висновком депутатської комісії вважається не можливим.
Боротьба зі стихійною торгівлею в нашому місті нагадує боротьбу добра зі злом. Вона триває вічно і, на жаль, безрезультатно. Не народився, схоже, ще той Супермер, який би в цій боротьбі захотів перемогти. Не має бажання наша влада розбиратись в тому, хто винен і кому це вигідно. Натомість шукаються способи, як легалізувати стихійну торгівлю, котра вже давно стала добре організованим сектором тіньової економіки Києва.
