Бетонному гетто бути! Київрада погодилась на масову забудову столиці

Містобудівну програму, котра дає старт тотальній хаотичній забудові Києва, Київрада все ж прийняла. Відтепер у забудовників «розв’язані руки» – знову можна замовляти розробку Детальних планів територій, вносити туди мільйони квадратів комерційного житла і торговельних площ, змінювати цільове призначення землі, зводити висотки у парках і на прибудинкових територіях. Власне, будувати так, як будували досі. Замість того, аби раз і назавжди комплексно врегулювати процеси будівництва у місті шляхом прийняття Генерального плану, влада дала згоду на клаптикову забудову міста. Це коли під конкретного забудовника розробляються плани окремих мікрорайонів – без прив’язки з цілим містом.

Ручний режим будівництва Києва

Щаслива пауза, коли нові ДПТ не могли розроблятися, тривала недовго. Майже півроку проти «Програми оновлення містобудівної документації» боролась громада Києва, опозиційні партії блокували її розгляд в сесійній залі. Проте кияни так і не змогли примусити владу працювати «по закону»: спочатку затвердити Генеральний план міста, а вже потім доповнювати і деталізувати його Детальними планами територій.

Громадські активісти, котрі слідкують за містобудівними процесами у Києві і шоковані жадібністю та нахабством влади й забудовників, мали надію, що нищівні процеси заблокуються, якщо Київрада не подовжить термін дії містобудівної програми, який сплив у кінці 2017 року. Без цього документу не можливо розробляти і приймати нові Детальні плани по забудові міста. Проте для доброї третини команди Кличка можливість забудовувати Київ – сенс перебування у будівлі на Хрещатику, 36. На це витрачені чималі ресурси, а значить – Київ будуватиметься так, як того хочуть вони.

«За» поновлення містобудівної Програми (2013 року народження!) в залі «нашкребли» 64 голоси з 61 мінімально необхідного для прийняття рішення. 49 голосів дала провладна «Солідарність», 14 – Омельченкова «Єдність», плюс голос самого мера Віталія Кличка. «Проти» голосували «Батьківщина», «Самопоміч» і «Свобода». Єдине, що вдалося виторгувати опозиції, – наполовину скоротити кількість ДПТ. Якщо у первісному документі було понад 200 Детальних планів територій, на яких в найближчі роки вестиметься будівництво, то в остаточному варіанті їх залишилось близько сотні (94 чи 95). Точну цифру свідомо не називаємо, оскільки деякі, раніше виключені, ДПТ під час голосування в залі нахабно, «з голосу», знову поверталися до Програми провладними депутатами. Процес нагадував «вихоплення з вогню гарячих каштанів». Так було, приміром, з ДПТ по забудові Голосіївського парку. Спочатку на погоджувальній раді перед сесією провладна фракція погодилась прибрати цей скандальний план з містобудівної Програми. А коли опозиція допустила розгляд питання в сесійній залі, провладна більшість, порушуючи попередні домовленості, не очікувано проголосувала за повернення цього ДПТ до цьогорічних містобудівних списків.

Чи боїться влада громади?

Чи боїться влада громади? Ні, не боїться, проте остерігається. Це підтвердила історія прийняття містобудівної документації. Коли напередодні сесії, 17 травня, сотні киян оголосили в інтернет-мережі «повну мобілізацію» і вийшли до мерії боронити свою землю від незаконної забудови, депутати швиденько зняли з порядку денного резонансне питання про Програму оновлення містобудівної документації. Але як тільки впевнена в перемозі громада розійшлась, в другій половині дня міський голова особисто повторно вніс до порядку денного відхилене зранку питання. Щоправда, такого нахабства не потерпіла опозиція. Боячись чергового протистояння з блокуванням трибуни, Віталій Кличко вирішив перервати засідання і покликав голів фракцій на погоджувальну раду – домовлятися. Одразу домовитися не вдалося і мер дав тиждень на те, щоб головний архітектор Києва Олександр Свистунов і будівельний заступник Кличка Олександр Спасибко утрясли всі спірні питання по Програмі з усіма фракціями Київради. Нова дата розгляду скандальної Програми була призначена на 23 травня. Громада знову почала збиратись на акцію «Ні бетонному гетто!». Проте на протести киян тепер вирішено не зважати – занадто багато стоїть на кону. Програму внесли на розгляд депутатського корпусу. А знайти потрібну кількість голосів для промерської партії – справа техніки.

Іменем обманутих киян

«Проштовхнути» скандальне питання команді Кличка допомогли, як не дивно, самі кияни. Увійти в історію лобізму не побоялись деснянці – інвестори із сумнозвісних будинків Войцеховського. Ще кілька років тому жителям ЖК «Перлина Троєщини», що на вулиці Закревського, 42-а, можновладці з київської мерії пообіцяли допомогти узаконити їхній будинок – змінити цільове призначення самозахопленої землі. Розробили відповідну схему, котрій, за словами троєщанців, вони слухняно слідували: взяли контроль за недобудовою на себе, створили кооператив, через суд зняли арешт з майна житлових комплексів. Навіть знайшли будівельну компанію, котра пообіцяла добудувати комплекс. Залишився останній крок – Київрада має відвести землю під житлову забудову. А для цього необхідно розробити і прийняти на сесії Детальний план території, на якій знаходиться цей будинок.

І тут почалося найцікавіше. Влада вирішила використати ситуацію і під виглядом захисту обманутих Войцеховським киян, проштовхнути плани по забудові третини території Києва. Саме деснянці з «Перлини Троєщини» (нині це ЖБК «Наша перлина») стали головними адвокатами прийняття скандальної містобудівної програми з сотнею ДПТ по всьому місту. Лише один ДПТ Троєщини охоплює 400 гектарів, на яких планується побудувати мільйон квадратних метрів житла!

Вирішуючи проблеми свого недобудованого ЖК, троєщанці щозасідання приходили на сесію Київради з вимогами прийняти їхній Детальний план. І щоразу в кулуарах Київради точилися суперечки між інвесторами Войцеховського, що прийшли захищати містобудівні плани влади, і тими киянами, котрі протестували проти забудови своєї землі. Зрештою, під час голосування в сесійну залу (давно такого не було в мерії!) запустили киян – інвесторів Войцеховського. Очевидно, для підтримки і легітимізації скандальної містобудівної програми. Громадяни «нависали» над депутатськими головами доти, поки питання не було проголосоване.

«Розрахуватися» з «войцеховцями» за допомогу секретар Київради Володимир Прокопів вирішив негайно. Одразу після прийняття містобудівної програми, як невідкладне, він вніс до порядку денного питання про забудову Троєщини – Детальний план території в межах вулиць Бальзака, Милославської, Закревського, Сабурова – що є очевидним порушенням регламенту сесії. Адже, приймати ДПТ можна лише після того, як містобудівна Програма з переліком цих самих ДПТ набере чинності. Для цього рішення має підписати міський голова і воно має бути опубліковано в газеті «Хрещатик». Про що секретарю Київради нагадав депутат з «Самопомочі» Олег Макаров. Голосувати за ДПТ Троєщини того дня не стали, пообіцявши троєщинцям-войцеховцям винести їхній ДПТ на наступне засідання. Власне, деснянці пішли ні з чим. Натомість кияни чи не кожного району отримали потенційну «гарячу точку» у себе під вікнами.

Жертви Войцеховського. Мітинг під Київрадою, травень 2018

Як усіх обдурити: рецепт від київської влади

Чи можуть депутатські фракції, котрі називають себе опозиційними, не допустити прийняття рішень, що викликають супротив громади? Однозначно не відповіси. Теоретично, тримати оборону радикальними методами певний час можливо. Проте, зрештою, таки доводиться домовлятися.

Яку альтернативу пропонували три фракції Київради провладній більшості? Провести ревізію виконання чинного Генплану; зрозуміти, чого Києву найбільше не вистачає; і вже на основі цих даних розробити нову містобудівну Програму з Детальними планами, котрі дійсно розвиватимуть місто.

А щодо покинутих будинків Войцеховського? Депкорпус готовий був відвести землю інвесторам, навіть якщо для цього необхідно розробити окремі ДПТ на кілька гектарів. Хоча за останніми змінами Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» від 1 квітня 2018 року дозволяється відводити земельні ділянки у власність або користування громадян для містобудівних потреб без затвердження містобудівної документації, якщо на цій ділянці перебуває об’єкт, який є власністю юридичної чи фізичної особи. Правку до статті 24-ї згаданого закону процитував голова депутатської фракції «Самопоміч» Сергій Гусовський, наголошуючи на тому, що протягування цілої містобудівної Програми заради одного будинку – це маніпуляція. Вирішити проблему «інвесторів Войцеховського» можна простіше і в законний спосіб – без загарбницьких історій з ДПТ.

Якби насправді йшлося про долю обманутих киян, можливо, влада й пристала б на подібний варіант. Проте ціль поставлена інша – розблокувати процес затвердження ДПТ по всьому місту і спростити забудову третини території Києва.

Зрештою, результат голосування був очікуваний. Адже на погоджувальній раді перед пленарним засіданням голови усіх фракцій обговорювали це питання й опоненти погодилися на компроміс. Домовились викинути зі списку Програми найбільш скандальні ДПТ і ті, до яких ще не приступили проектанти. А також обмежити дію Програми 2018 роком. Восени розробити нову, розраховану на 2019-2021 роки. (Нагадаємо, спочатку стару п’ятирічної давнини містобудівну Програму Департамент містобудування КМДА пропонував подовжити ще на три роки – до 2020-го.)

Однак, коли питання було проголосоване в цілому і справа дійшла до голосування за правку щодо обмеження терміну дії Програми, про попередні домовленості раптом забули. Тричі ставилась правка про обмеження дії Програми до кінця цього року і тричі голосів не вистачало. А це означає, що розробляти нову програму у чиновників з профільного будівельного департаменту не має потреби. Програма діятиме до 2020 року, хоча за всіма можливими правилами, як наголосив свободівець Юрій Сиротюк, будь-яка програма не може діяти довше 5-ти років. Ця була розроблена у 2013-му, як тоді думали, всього на три роки – до 2016-го. Це вже вдруге хитромудрим способом її продовжила нинішня влада.

Коли представники «Самопомочі» і «Свободи» зрозуміли, що їх нахабно обдурили, вони, ніби в агонії, терміново почали вносити пропозиції про виключення з Програми того чи іншого ДПТ, що зачіпали територію їхнього виборчого округу. Театральна вистава під назвою «як піти на компроміс і вберегти обличчя перед виборцями» тривала понад годину. На підтримку таких пропозицій в залі набиралось трохи більше 30-ти голосів. Звісно, рішення не приймались, але пряма трансляція засідання сесії зобов’язувала «зробити все можливе». Тим паче, в кулуарах за процесом спостерігали десятки розлючених киян.

В результаті жодного ДПТ додатково з Програми не викинули. Навпаки, два раніше виключених, повернули назад.

Вочевидь, на Київ чекають неспокійні часи. Кожний ДПТ з містобудівної програми ще має пройти через сесію Київради. І якщо кияни не зможуть вберегти свою землю в сесійній залі, протистояння виплеснеться на вулиці.