“Приходить на зміну нова орда. І ця орда не знає нічого святого. Це кримінальна орда, яка має гроші, уміє рити. І після всіх їхніх руїнних дій залишається тільки напис: “Здесь был Вася”. Мине кілька років і їх не буде, і Васі не буде”. Так сказав письменник і дисидент Євген Сверстюк під час пікету проти забудови Андріївського узвозу у 2012 році. Дійсно, можна пережити будь-якого «врємєнщика» при владі, проте відновити те, що він встигне зруйнувати, вже неможливо. Особливо, коли йдеться про архітектурне обличчя Стародавнього Києва. Вже давно наше місто живе у режимі забудовних війн. Останні баталії розгорнулися на Древньому Подолі – забудовники дісталися Андріївського узвозу і Поштової площі. На узвозі зводять готельно-ресторанний комплекс, а на Поштовій, де археологи розкопали древньоруську вулицю, хочуть побудувати черговий торгово-розважальний комплекс. Ці дві «гарячі точки» – приклад того, як команда Кличка імітує боротьбу з незаконним будівництвом. А останні рішення сесії Київради по Андріївському і Поштовій – справжній парад брехні і лицемірства.
Мало Театру-Крематорію? Отримайте Монстр-Готель
Безкарність породжує нові злочини. Ще не встигли кияни відійти від «культурного шоку», спричиненого архітектурним виглядом новобудови Театру на Подолі, як неподалік, навпроти музею Булгакова, розгорнулось ще масштабніше будівництво 30-метрового готелю, котрий за проектом у 5 разів більший за театр. Серед затишних двоповерхових будиночків Узвозу новий готель виглядатиме як справжній монстр, котрий ще більше спаплюжить «мистецьке серце» Києва, заступить київські гори. Будівництво лише почалося, а у музеї та сусідніх садибах вже пішли тріщини по стінах. Забудовник порушив дренажну систему, зрізавши частину Замкової гори, і тепер вода насичує ґрунти і спричиняє зсуви.
І знову кияни стоять сам-на сам проти жадібного забудовника. Бій за пристойний театр громада програла, але не здалася.
Черновецький розпочав, Янукович розширив, а Кличко «збирає вершки»
«Андріївський – це лакмус, який перевіряє на собі вади нашого законодавства», – говорить Ольга Рутковська – член Міжнародної ради з охорони пам’яток та історичних місць (ICOMOS), засновник громадської організації «Громада Андріївський узвіз», котра разом з колегами прийшла до Київради захищати Андріївський.
Узвіз має статус національної пам’ятки містобудування. Але лише з 2012 року. Відповідно, для того, щоб тут щось нове будувати, необхідно пройти через конкурс проектів, якого, звісно, не було. З 2014 діє охоронна зона Андріївської церкви, в межах якої будівлі не повинні перевищувати 9 метрів. На всі закиди громади щодо незаконності проекту забудовник відповідає, що обмеження, які настали пізніше, не можуть впливати на вже затверджений у 2010 році проект.
Цю земельну ділянку фірма отримала ще 2005-го в оренду на 15 років. Тоді Узвіз не був визнаний як єдиний історико-культурний ансамбль, як, скажімо, Лавра чи Софія. Господарем Андріївського первісно була подільська районна влада, яка й почала його розпродавати за часів Черновецького. Саме «космічний мер» запустив на Київський Монмартр бізнесменів з мішками грошей, відібравши у митців привілейоване право орендувати тут комунальне майно. Раніше, якщо один митець чи галерея не могли далі знімати на Андріївському приміщення, його передавали іншому митцеві, фактично не змінюючи цільового призначення. Черновецький дозволив усім охочим орендувати будівлі на Андріївському на загальних підставах. А у 2007-му майже увесь узвіз потрапив у списки об’єктів для приватизації. Чим і скористався будівельний бізнес.
У 2008-му ПП «Маркон» звернулося до містобудівельної ради з пропозицією затвердити ескіз проекту готелю на Андріївському. Було кілька таких спроб, однак проект щоразу відхиляли. У 2011-му, вже за часів Януковича, з’явився новий Закон про регулювання містобудівної діяльності, котрий значно урізав права контролюючих органів і відмінив обов’язковість узгодження проектів містобудівною радою, залишивши їй лише символічне право надавати рекомендації. Відтоді відповідальність за вигляд будівлі лежить виключно на совісті забудовників і залежить від їхніх смаків та товщини гаманця. І вони почали діяти рішучіше.
Вже влітку 2012-го під новий готель на Замковій горі знищили близько сотні вікових дерев. Тодішній голова КМДА «регіонал» Попов після численних пікетів громади не наважився форсувати забудову цієї ділянки. А вже за Кличка забудовник раптом пожвавився.
Попри те, що останні 5 років громада бореться з так званим інвестором, виграла суд, будівництво все одно продовжується. Уже вигнали 2 поверхи підземного паркінгу і один поверх готелю, при цьому не маючи навіть містобудівних норм і обмежень. Так запевняють члени ГО «Громада Андріївського узвозу», котра зареєструвала місцеву ініціативу про розірвання договору оренди земельної ділянки з ПП «Маркон» і зібрала необхідну кількість підписів на підтримку своєї ініціативи. Лише після цього земельна комісія змушена була розглянути документ на засіданні. Члени комісії ще в лютому підтримали документ, проте це не зупинило забудовника і роботи продовжилися.
11 квітня цього року активісти вирішили брати штурмом будівельний майданчик, знесли паркан, повісили на будівельному крані український прапор, а вже за кілька днів пішли до Київради вимагати розірвання договору оренди земельної ділянки. Тут теж не обійшлося без сутичок. До активістів з Андріївського приєдналися захисники Поштової площі. Громада кілька годин чекала розгляду питання в сесійній залі, а коли зрозуміла, що його не буде, активісти знесли з петель двері до зали, примушуючи «депутатів працювати». Секретар Київради Володимир Прокопів поспіхом закрив засідання сесії.
Пригадується, коли фракція «УДАР» була у Київраді нечисленною опозицією, тоді кличківці виступали за скасування усіх відведених на Андріївському узвозі ділянок. Коли ж колишня опозиція стала владою, риторика кардинально змінилась.
Міський голова вирішив домовлятися з забудовником Андріївського
На перший погляд, депутати громаді нібито й не відмовили. Хоч і під тиском, проте за кілька днів після штурму Київради, питання розірвання договору оренди ділянки на Андріївському узвозі, 14-16 винесли в сесійну залу. Однак прийняли рішення лише «за основу», що означає – до нього мають повернутися ще раз, під час другого читання. І за цей час проект рішення може змінитися докорінно.
Мер Кличко взяв паузу, аби домовитися із забудовником про коригування проекту будівництва готелю, приведення його до так званих «законних норм». І послав забудовника на містобудівну раду! На раду, котра, нагадую, вже кілька разів відхиляла цей проект! На раду, чиї рішення фактично не мають юридичної сили! Це щось на кшталт: «Говоріть-говоріть – ви нам не заважаєте».
За подібним сценарієм «до киян дослухалися» і під час будівництва Театру на Подолі, коли мер обіцяв: «Театр на Подолі не здадуть, поки громадськість не схвалить його зовнішній вигляд». І навіть, коли театр таки здали, секретар Київради Володимир Прокопів, не моргнувши оком, заявив: «Те, що дана будівля здана в експлуатацію, не означає, що міська влада не може його знести, виконавши вимоги петиції киян». До речі, петиція киян з вимогою переробити фасад Театру на Подолі має бути виконана до 1 квітня 2018 року. Час минув. Що на цей раз вигадають можновладці на своє виправдання?
Процес руйнації Андріївського запущений і бажання його зупиняти у влади немає.
«У безвідповідальних інвесторів є імена і прізвища. Хочу нагадати, що поряд з цим будівництвом є ділянка, яка належить олігарху Ахметову, котрий також хоче знищувати Андріївський узвіз. Я хочу кинути камінь в город місцевої влади. Тому що поряд знаходиться об’єкт, який вже частково знищив Андріївський узвіз і який відкривала міська влада – це Театр на Подолі, який порушив прецедент і дозволив усім іншим не добропорядним забудовникам порушувати висотність, не дотримуватись зобов’язань ЮНЕСКО, знищувати єдиний архітектурний ансамбль Андріївського узвозу. Я ще хочу звернути Вашу увагу на так звану реконструкцію ще однієї пам’ятки узвозу – замку Річарда. Сьогодні прямо перед замком збудовано дві триповерхові споруди, які не мають жодного відношення до цієї історичної пам’ятки. Ми маємо зберегти Старий Київ у тому вигляді, в якому він дожив всупереч обставинам до наших днів».
сказав під час обговорення питання на сесії Київради депутат-свободівець Ігор Мірошниченко.
До речі, у випадку з театром містобудівна рада теж вимагала коригування проекту. На повторне засідання автори будівлі навіть не з’явилися. Зрештою, мер про свою обіцянку, забув і сказав, що «суперечки щодо Театру на Подолі припиняться після того, як там почнуться вистави». За такою ж логікою робимо висновок: «Громада прийме новий готель на Андріївському, коли там з’являться постояльці!?». Одне слово, «зтерпиться – злюбиться».
Не злюбиться і не зтерпиться,- відповідають захисники історичного Києва.
ГО «Громада Андріївський узвіз з вулиці не піде. Ми там надовго і зупинятимемо будівництво усіма законними способами»
попередила владу з сесійної трибуни пані Рудковська.
Що означає «законні норми»?
Привести проект до «законних норм» означає, що забудовник має урізати апетити щонайменше у 6 разів. Якщо на Андріївському й може бути готель, то номерів на 10, максимум 30, кажуть архітектори. А за проектом – 182 номери! А ще слід повернути місту 10 соток землі, яку забудовник прихопив поряд зі своєю орендованою ділянкою. Звісно, такі обмеження роблять проект нерентабельним і тому забудовник досі не йшов на жодні поступки, хоча громада й просила його сісти за стіл переговорів. Натомість, він почувається впевнено і поводиться зухвало, що свідчить – у цього забудовника є надійний «дах».
Хто зароблятиме на готельно-ресторанному комплексі, кияни дізнаються не скоро. З реєстру юридичниї осіб відомо, що керівником ПП «Маркон» значиться колишній київський податківець Віктор Павлюк. Фірма зареєстрована в офшорах – на Бритинських Віргінських островах. Кінцевий бенефіціарний власник – не відомий. Генеральним підрядником будівництва є скандально відомий одеський забудовник ТОВ “Кадорр-Україна”, що входить до інвестиційно-будівельної компанії Kadorr Group бізнесмена сирійського походження Аднана Ківана. Останнього, до слова, СБУ підозрювала у фінансуванні так званих «ДНР» і «ЛНР».
«На пропозицію громади піти на компромісне рішення у забудовника була лише усмішка і відповідь, що вони вирішать це по-своєму, мовляв, наш голова зараз домовляється там десь і з кимось. Минуло вже три місяці, коли Маркону була надана пропозиція, проте відповіді ми так і не отримали. Вважаю, що у забудовника було багато шансів піти на компроміс, він їх не використав і буде й надалі гратися з київською владою, з депутатами і з громадою. Цього допускати неможливо і ми повинні поставити рішучу сильну крапку в таких процесах».
повідомила голова робочої групи, створеної при земельній комісії з цього питання, депутат від «Самопомочі» Ольга Балицька.
Проти домовленостей із забудовником виступили ще кілька фракцій Київради. Зокрема, свободівець Святослав Кутняк вважає, що затягування процесу призведе до того, що інвестор зареєструє об’єкт незавершеного будівництва.
Поки будуть йти містобудівні ради, він ще збудує кілька поверхів. Тому розривати договір треба вже зараз, а потім нехай судиться, а ми будемо слідкувати за цими судами разом з громадою
каже Святослав Кутняк
«Страшилки» від влади
Зупиняти будівництво гірше, ніж його продовжувати, – запевняють депутати від провладної фракції. Олександр Міщенко з «Солідарності», він же голова земельної комісії, попередив, що, мовляв, не дай Бог, забудовник піде з будмайданчика, усі сусідні садиби просто «сповзуть у будівельний котлован», адже не добудованою залишиться підпірна стіна.
«Ця стіна була вже збудована три роки тому»,– уточнюють громадські активісти. Більш того, саме нею інвестор сьогодні прикривається. Бере у міста дозволи для спорудження того, що вже давно стоїть і тим самим створює видимість законних дій.
Друга страшилка – вже від міського голови, котрий боїться, що вигнавши з узвозу нахабного забудовника, місто на десяток років отримає довгобуд у середмісті. «Ви можете пообіцяти, що на Андріївському не буде довгобуду, якщо ми підтримаємо вашу ініціативу і розірвемо договір оренди з ПП «Маркон»?– запитує Віталій Кличко у автора місцевої ініціативи Євгена Недашківського. І хоча запитання поставлено, відверто кажучи, «не за адресою», бо саме міська влада мусила би знати, що робити зі шматком найдорожчої землі Києва після того, як вона повернеться у власність міста, проте громада підказала меру, як влаштувати подальшу долю цієї власності.
«Стосовно того, що робити далі? Забудовник орендує ділянку і зайшов сюди як інвестор, а не власник. Тому ми просимо організувати для цього об’єкту інвестиційний конкурс. І якщо місто вважає, що цей інвестор такий цінний, він може повернутися на об’єкт, але уже із узгодженим проектом»
Зрештою, ділянку можна виставити на аукціон,- підказує депутат від «Самопомочі» Олег Макаров.
Ми боїмося довгобуду? Сьогодні, Віталіє Володимировичу, по місту 42 незаконні об’єкти Войцехівського на 16-24 поверхи! Маса людей постраждали. А на узвозі нині – три з половиною поверхи. Чому ми так довго обговорюємо просте питання: розірвання договору про надання землі? Ми не ставимо питання про будівництво, а лише про розірвання договору. Далі інвестор піде до суду – має право. І він прогає, без всякого сумніву».
іронізує екс-мер Києва Олександр Омельченко
Проте судитися мер, очевидно, не хоче. Не вигідно це забудовникам, що становлять кістяк команди Кличка в КМДА та складають приблизно третину депутатського корпусу Київради. Ймовірно, справа розвиватиметься по вже знайомому сценарію. Міська влада дозволить побудувати готель на Андріївському цьому ж забудовнику, але примусить «зрізати» поверх-максимум два! Так вже було на Кудрявсько-Бульварній вулиці, на місці Сінного ринку. Результатом «компромісу» стало рішення про те, що забудовник спокійно добудовує свій спальний район. Кияни отримають усі 14 висоток, власник лише пожертвує трьома поверхами на найвищій будівлі і по одному зріже ще на двох. 19-поверхові висотки на Львівській площі Кличко назвав «перемогою»!
