Тридцять років – тридцять фактів

Для чого «піарили» Ватутіна

Факт 1 

Утворений 30 грудня 1987 року, район спочатку отримав назву Ватутінського. Сама постать Миколи Ватутіна на території УРСР всіляко популяризувалася –  не лише через те, що він залишив значний слід в радянській історії. Комуністичним ідеологам було байдуже, що під час форсування Дніпра, Ватутін послав на вірну і безглузду смерть  400 000 радянських солдатів. Попри це, форсування Дніпра в радянські часи всіляко героїзувалося. Інша причина, з якої Ватутіна «розкручували», – українці мали відчувати колективну провину за його вбивство «бандерівцями». Щоправда, після розпаду СРСР оприлюднені багато документів, які свідчать, що Ватутіна позбулися свої, інсценізувавши сутичку чи то з УПА, чи то з силами самооборони. 

Протистояння комуніста й націоналіста

Факт 2 

Цього року проспект Ватутіна у рамках декомунізації було перейменовано на проспект Романа Шухевича – головнокомандувача Української повстанської армії. За кількістю судів це перейменування стало найбільш скандальним у Києві. Нині протистояння комуніста Ватутіна і націоналіста Шухевича триває. 

Як ліс переміг воду

Факт 3 

Уже мало хто пам’ятає, що Лісовий масив спочатку називався Водопарком. Ця назва нібито пояснювалася наявністю артезіанських свердловин у сосновому лісі. Але потім будівництво продовжилося на північ і житлові квартали все більше заглиблювалися в Броварський (Биківнянський) ліс. І зрештою ліс витіснив воду із назви масиву.

Друга домівка для чорнобильців

Факт 4 

Якщо Лісовий масив на 1987 рік уже фактично існував (роки його забудови – 1965-1973), то Троєщина постала майже на порожньому місці. Після Чорнобильської катастрофи виникла потреба в новому житлі для переселенців, котрих масово селили на новий столичний масив. Тоді з Прип’яті, Чорнобиля та 30-кілометрової зони відчуження сюди переїхало понад 40 тисяч переселенців. 

Факт 5 

Район визнано одним з найчистіших у місті. Рівень радіації в Деснянському районі один із найнижчих у столиці – 0,12-0,11 мікрозіверт на годину. Припустимий рівень для Києва – 0,26 мікрозіверт на годину.

Містика Чорторию

Факт 6

Місцеві жителі подейкують, що з боку річки Десенки ночами часто чуються дивні і моторошні звуки. Недарма ж цю річку в давнину називали Чорториєм. Проте ніяких чортів первісна назва водойми не прославляє. Все не так містично й загадково. Ім’я річки означає «потік, що риє лінію», або «черту» з праслов’янської мови.

Ілля Муромець на Троєщині

Факт 7 

Острів Муромець, на якому нині розмістився парк Дружби народів, своєю назвою зобов’язаний  давньоруському богатирю Іллі Муромцю. Принаймні такої версії дотримуються численні дослідники історії Києва. Вони запевняють, що тут, біля гирла Десни, колись містилась застава для тих торгових суден, котрі пливли Чорториєм, оминаючи Київ, аби не платити податі. Одним з богатирів, котрі несли тут варту, був Ілля Муромець – не лише билинний герой, а й історична постать, чиї святі мощі нині зберігаються у Києво-Печерській Лаврі. Адже богатир-захисник Київської землі пізніше став ченцем цього монастиря. 

Рай для Долгорукого

Факт 8 

Точно невідомо заснував Юрій Долгорукий Москву чи не робив цього, але те, що він мав на території нинішнього Деснянського району заміський палац з угіддями, котрий називався Раєм, – факт.

Село у місті

Факт 9 

Житловий масив Троєщина було би справедливіше назвати Вигурівщиною. Адже більшість земель, на якому постав міський масив, належало саме цьому селу. Заради міста село «закатали в асфальт».

Факт 10

А от селу Троєщина пощастило більше. Від знесення його врятувала криза 90-х. І нині, поруч із троєщинськими висотками, люди живуть у хатах, подекуди без асфальтованої дороги й каналізації. Вони носять воду з криниць і саджають городину. Статус села дуже дивний: сільради уже немає, а міські чиновники його також ніби не помічають.

Факт 11

У 2003 році Село Троєщина спробувало проявити сепаратизм – вийти зі складу Києва і приєднатися до Київської області. Тодішній мер Олександр Омельченко пропонував селу «особливий статус», але ідею не було втілено. Тоді мешканці села вирішили провести референдум про відділення. Юридично це завдання виявилося надскладним для столичного села і все залишилось як є.

У Биківні не розстрілювали

Факт 12

Селище Биківня, що також входить до Деснянського району, відоме своїми масовими похованнями жертв сталінських репресій. Проте, попри відомий стереотип, у самому Биківнянському лісі розстрілів не було – тіла «буржуазних націоналістів», «шпигунів», «терористів» звозилися сюди вантажівками.

Най-най-най… місцеві рекорди

Факт 13

Деснянський район – найбільш густонаселений у місті. Офіційно тут мешкає  близько 354,5 тисяч осіб. А не офіційно – усі 500 тисяч. Тут живе стільки людей, як у деяких українських обласних центрах, наприклад, у Вінниці. Або в деяких країнах, приміром, в Ісландії чи на Багамських островах.

Факт 14

Найбільший житловий масив міста – Троєщина (240 тисяч жителів). 

Факт 15 

Площа Деснянського району трішки не дотягнула до площі Львова – 148 кв. км. Львів має 182 кв. км.

Факт 16 

Озеро Алмазне належить до найбільших і найглибших київських озер (глибина сягає 35 метрів) через те, що саме з нього намивали пісок для будівництва житлового масиву Вигурівщина-Троєщина. Отже, озеро має штучне походження – це колишній кар’єр, затоплений водою. У деяких документах воно фігурує під паралельною назвою «Кар’єр 6». Тут іще видобували торф, тому місцеві називають його «Торфи».

Перша пересадка серця

Факт 17

Унікальний Інститут серця, очолюваний видатним кардіохірургом  Борисом Тодуровим, також розташований на території Деснянського району. Саме тут здійснили першу в Україні операцію з пересадки живого серця від донора, а через 16 років імплантували штучне серце.

Антирейтинг 

Факт 18 

Троєщина свого часу потрапила до рейтингу найбільш кримінальних районів світу за версією Google maps. У цьому списку поряд з київською околицею, наприклад, район Тепіто – у місті Мехіко, Клонгтой – у Бангкоку, Гольяново – у Москві, Росінья – у Ріо-де-Жанейро.

Зона апокаліпсису

Факт 19 

Рок- і поп-музиканти з Великої Британії та Данії облюбували мікрорайон між вулицями Радунською, Милославською, Бальзака і Цвєтаєвої в якості анти-утопічних або пост-апокаліптичних декорацій. Тут було знято як мінімум 4 кліпи зарубіжних виконавців: Iron Sky Паоло Нутіні, Amsterdam гурту Nothing But Thieves, What Went Down команди FOALS та Kamikaze співачки MØ. 

Шматочок Японії

Факт 20 

На Лісовому масиві є парк Кіото, вулиця Кіото та кінотеатр «Кіото». Так кияни вшанували японське місто-побратим української столиці. 

Факт 21

 Алея сакур у парку «Кіото» потрапила до Книги рекордів України як найдовша алея сакур в Україні. Її довжина 987,45 метрів.

Факт 22 

Парк «Кіото» облюбували студенти торгово-економічного інституту, що розташовується навпроти. Серед них ходить легенда, що у парку мало не на кожній сакурі прихована камера, котра фіксує куріння і розпивання алкоголю студентами, і відправляє фото декану.

На Троєщині друкують гроші

Факт 23 

Гроші друкують також у Деснянському районі: Банкнотно-монетний двір Національного банку України розташований на краю Троєщини. У 2000 році відкарбовану тут срібну монету «Різдво Христове» визнано найкращою монетою у світі на Міжнародному конкурсі  у номінації «Найбільш надихаюча монета».

Фукс під мостом

Факт 24 

Випробування Московського мосту проходили так: по всій довжині його заставили вантажівками з піском, а інженера Георгія Фукса, що проектував міст, поставили під власним творінням. Можливо, історія з «Фуксом під мостом» – легенда, але вантажівки були точно.

«Козаки» з району

Факт 25

У Деснянському районі знімають мультики і кіно. На вулиці Кіото, 27 знаходиться знаменита студія «УкрАнімаФільм», котра подарувала нам «Козаків», «Капітана Врунгеля», «Острів скарбів». Кіно створює сучасна кіностудія FILM.UA. Тут є 8 павільйонів з декораціями, серед яких макет військового літака Ту-2 натурального розміру. Він був задіяний у зйомках серіалу «Балада про бомбера».

Найвище графіті

Факт 26

Деснянський район також уславився своїми графіті. Настінний малюнок на 26-поверховому будинку на проспекті Маяковського, 1-В вважається найвищим у Європі. Його створив  італійський художник, котрий запевнив киян, що малюнок означає зашифроване слово «Воля».

Патріотичний під’їзд

Факт 27

Ще одне творче місце – під’їзд будинку на Радунській, 11. Сюди ходять фотографуватися перехожі. Місцева художниця Юлія Герасимович вклала в перетворення свого під’їзду на витвір мистецтва не лише власне натхнення, а й 5 тисяч гривень. Частину коштів їй потім відшкодували сусіди. 

Символ Троєщини

Факт 28

Знаменитий Троєщинський ринок може незабаром зникнути. У проекті детального плану території промрайону «Троєщина» ринкові комплекси на цій ділянці підлягають реконструкції. Треба закупитися заздалегідь, доки не закрили…

Міфічне метро

Факт 29

На анекдот про «метро на Троєщину» деснянці вже навіть не посміхаються.  Підземку їм обіцяють вже років 40. Перші проекти мостового переходу, через який піде метро,  датовані 1979 роком.

 Район наречених

Факт 30 

У Деснянському районі кількість жінок перевищує кількість чоловіків аж на 25 тисяч. Приїздіть знайомитись!