Чому бушує «Свобода»?

Програма розбрату

Протистояння розпочалось через проект рішення про внесення змін і подовження терміну дії Програми створення/оновлення містобудівної документації від 2013 року. Подібні документи розробляються на 2-3 роки, після чого містобудівельний Департамент КМДА мусить запропонувати новий документ. Проте чиновники вперто не хочуть цього робити і вже вдруге намагаються продовжити стару Програму. Торік правдами-неправдами її залишили до кінця 2017-го. Цього разу намагаються «протягти» до 2020 року. За розробку документу в команді Кличка відповідає голова Департаменту містобудування і архітектури, головний архітектор Києва Олександр Свистунов. Він і подав на розгляд Київраді суперечливий проект.

Справа втім, що без цього документу Київрада не може затвердити чергову порцію Детальних планів територій (ДПТ), котрі зі скандалом прийняла земельна комісія Київради, очолювана депутатом від провладної «Солідарності» Олександром Міщенком. До затвердження готові 6 ДПТ і до кожного з них у громади міста є купа претензій. Це і будівництво на зелених зонах, і безсовісне ущільнення забудови, і нестача об’єктів соціальної інфраструктури. Розгляд цих ДПТ супроводжувався пікетами Київради, блокуванням роботи земельної комісії і, зрештою, погрозами опозиції звернутися до суду і визнати ДПТ такими, що суперечать чинному Генеральному плану розвитку міста до 2020 року.

Всього Програмою передбачено 205 ДПТ, 53 з них  – свіжі. Ними чиновники хочуть доповнити стару Програму і завдяки цим «правкам» подовжити її термін дії.

Один раз такий «трюк» авторам авантюри вже вдався. У квітні 2017-го програму, що втратила чинність у 2016-му,  продовжили до кінця року саме завдяки тому, що Олександр Міщенко вніс з голосу правку в Детальний план території «Теремки-3». Цей ДПТ і так був частиною містобудівної Програми, однак для трьох депутатських фракції – «Солідарності», «Єдності» і «Батьківщини» – ці зміни стали достатнім аргументом для продовження терміну дії усієї Програми.

«На кістках киян, перед вікнами киян, у киян на голові»

Як правило, ДПТ зорієнтовані на будівництво комерційного житла і по суті узаконюють сумнозвісний «Генплан Черновецького-2025», котрий передбачає збільшити забудову Києва у півтора рази в існуючих межах міста. Таким чином, Київ будуватиметься «на кістках киян, перед вікнами киян, у киян на голові». Так влучно описав цей документ письменник та громадський діяч Тарас Кінько.

Команда Кличка розуміє, що Генплан-2025, котрий зараз розробляється чиновниками від архітектури, практично не має шансів пройти через сесію Київради. Бо кожній фракції, котра за нього проголосує, це означатиме політичну смерть. А вибори ж не за горами! Та й сам нинішній мер, ще будучи в опозиції до Черновецького, клявся-божився, що не допустить прийняття грабіжницького Плану, котрий узаконює дерибан землі.  Як же будувати, коли чинний Генплан-2020 – не вигідний, а новий може й не з’явитись?

«Київ мусить розвиватись»,- сказав мер Кличко і повелів покраяти Київ на шматки завдяки детальним планам окремих територій і голосувати за кожний клапоть окремо, не узгоджуючи численні ДПТ з Генпланом. Під час чергової спроби протягти через сесію скандальну містобудівну Програму, не посоромився визнати, що влада планує спочатку прийняти Детальні плани, а вже потім об’єднати їх в Генеральний план. І байдуже, що ці ДПТ на те й детальні, бо мають деталізувати (уточнювати) Генеральний план, а не передувати йому.

Три фракції Київради – «Свобода», «Самопоміч» і «Батьківщина» – виступили за зняття цього проекту рішення з порядку денного сесії 22-го лютого. Депутати наполягають, аби містобудівна Програма, де є Генплан, 7 зонінгів територій та 205 ДПТ,  ще й передбачала черговість прийняття цих документів. Іншими словами, спочатку – Генплан, а вже потім – ДПТ. Сергій Гусовський з «Самопомочі» звернув увагу на те, що й самі ДПТ не мають черговості будівництва об’єктів. В результаті – першочергово з’являється комерційно вигідне житло, а до соціальної інфраструктури справа так і не доходить.

Зрештою, проект рішення про внесення змін до Програми містобудівної документації Київрада відправила на доопрацювання.

Проте за 5 днів архітектурно-земельна комісія знову затвердила документ до подання на сесію без будь-яких змін. Опозиційні депутати впевнені, що Програма позбавить Київ права на цивілізований розвиток. Свободівець Юрій Сиротюк від імені антикорупційної комісії Київради звернувся до Мінрегіонбуду і до Державної архітектурно-будівельної інспекції з проханням дати оцінку планам влади, котрі в мерії вже охрестили «аферою Свистунова-Міщенка».

А поки державні мужі не винесли свій вердикт, свободівці зірвали й два наступні засідання сесії – 15 і 20  березня, на яких Програму планували розглянути повторно. Втім, «Свобода» отримала новий аргумент для блокування трибуни.

За що побили Левченка?

15 березня ВО «Свобода» заблокувала трибуну, вимагаючи звільнення керівника Департаменту благоустрою КМДА Андрія Фіщука та директора КП «Київблагоустрій» Андрія Андрєєва. Націоналісти вимагають від Кличка розслідування співпраці КП «Київблагоустрій» з тітушками.

За тиждень до того, 9 березня на вулиці Половецькій 25-27 у Шевченківському районі представники охоронної фірми ТОВ «Корпоративна безпека» побили народного депутата Юрія Левченка та депутата Київради Святослава Кутняка, котрі разом з жителями Татарки вийшли захищати двір від забудови. Очевидці стверджують, що Левченка били цілеспрямовано п’ятеро хлопців спортивної статури. Били до втрати свідомості. За словами депутата Кутняка, Левчеку поламали ніс, пошкодили щелепу, він отримав також струс мозку і був госпіталізований до лікарні. Ще 9 місцевих жителів постраждали у цій сутичці.

За інформацією патрульної поліції Києва, бійців з охоронної фірми винайняло комунальне підприємство «Київблагоустрій» через свого підрядника ТОВ «Вістекс Компані», аби ті допомогли безперешкодно знести гаражі місцевих жителів і звільнити територію під будівництво 25-поверхового будинку. Зачистка території, традиційно для «Київбагоустрою», проводилась на світанку, у неділю. Громада почула, що комунальники трощать їхнє майно і покликала на допомогу депутатів-свободівців, обраних від свого округу.

 Жодної реакції від влади міста, від правоохоронних структур на побиття народних обранців не послідувало ні через день після інциденту, ні через тиждень. Повідомив пресі голова фракції ВО «Свобода» у Київраді Юрій Сиротюк на брифінгу в мерії. «Навіть за часів Януковича, коли побили захисників Гостинного двору, за годину тодішній глава МВС Захарченко прийняв делегацію народних депутатів і пообіцяв розслідувати цю справу. Міський голова Кличко не поцікавився, що сталося на Половецькій, хто бив депутата Київради Святослава Кутняка, хто напав на народного депутата Юрія Левченка». Сиротюк продемонстрував журналістам два фото з різних подій, котрі доводять, що побиттям активістів на Татарці керував той самий чоловік, котрий брав участь у побоїщі депутатів-свободівців у стінах Київради в квітні 2016-го року. Що дає підстави стверджувати – влада захищається від громади за допомогою найманців. Того дня молодиків, одягнених у зелену формі, в «балаклавах» найняли для  захисту будівлі КМДА від пікетувальників-підприємців, котрі прийшли до мерії опротестовувати заборону на торгівлю алкоголем у кіосках.

Депутат додав, що понад 200 нових ДПТ, передбачені містобудівною Програмою, прийняття якої блокує опозиція, – це будуть 200 «нових зон бойових дій, де будуть конфлікти з громадою, тітушки і побиття».

«Гарячі точки» Києва

Блокують свободівці й засідання архітектурно-земельної комісії, котру вважають першопричиною свавілля забудовників. Саме депутати цієї комісії поновили договір оренди земельної ділянки на Половецькій для торгового представництва Таджикістану, хоча власник ділянки ще з 2006 року не може виселити з цієї території людські гаражі. Орендар перестав сплачувати плату за землю і, здавалось, втратив надію там щось збудувати, бо в протистоянні з мешканцями суд щоразу ставав на захист власності киян – і при владі Черновецького і за Попова. А от за Кличка про ділянку на Татарці раптом згадали і поновили договір оренди, не зважаючи на багаторічний конфлікт. До суду забудовника вже не посилали, а гаражі вирішили знести як незаконні. «Ніхто з громади не стояв за гаражі, стояли проти будівництва висотки. Якщо на тому місці буде дитячий садочок чи сквер, впевнений, жителі самі приберуть гаражі»,– запевнив депутат Святослав Кутняк. Місцеві жителі стверджують, що ця територія не придатна для будівництва «свічки», бо розміщена вона на схилі впритул до житлових будинків, має водонасичені ґрунти і тут проходить колектор. Люди бояться, що нове будівництво руйнуватиме сусідні будинки, тому їхні гаражі – чи не єдина можливість врятувати ділянку.

В той час, коли у громади з Татарки ще не висохла кров на розбитих обличчях, у Києві спалахнула ще одна «гаряча точка». Цього разу свій життєвий простір захищають святошинці, котрі протестують проти забудови зеленої зони на перетині вулиць Львівської і Живописної. І знову силою встановлений паркан, знову тітушки під прикриттям поліції і мовчання міських керманичів.

Коли в сесійній залі опозиція блокувала трибуну, під стінами Київради громада з різних куточків міста протестувала проти тотальної забудови Києва. У кожного з них – власна історія боротьби. Одні захищають від знищення Совські ставки, замість яких за новоспеченим Детальним планом територій мають вирости житлові висотки.  Жителі Теремків прийшли вимагати обіцяного в ДПТ комунального дитячого садочка. Громада Биківні не може розібратися зі сандальною «Лісовою казкою»…

Що далі?

Як довго «Свобода» триматиме облогу? Хто капітулює першим – влада чи опозиція? Питання – риторичне. Містобудівну програму вдалось заблокувати лише тому, що окрім 14 депутатів зі «Свободи» проти неї виступили ще й «Самопоміч», і «Батьківщина». Варто лише одній із них стати на бік провладної більшості, яка зараз фактично складається із «Солідарності» та  «Єдності», і питання буде проголосоване. Хто першим використає свою «золоту акцію», побачимо невдовзі. Наступне засідання сесії заплановане на 12 квітня.

22 березня «Свобода» таки розблокувала роботу сесії. Опозиціонерів переконав аргумент влади, озвучений на  погоджувальній раді фракцій, – якщо не розблокуєте сесію, «Київенерго» залишиться у Ахметова. Пояснив здачу позицій Юрій Сиротюк. Проте усі земельні питання домовились зняти з порядку денного, проголосували лише за кілька невідкладних. По-перше, збільшили уставний капітал КП «Київтеплокомуненерго», котре готується після 27 квітня прийняти на обслуговування від «Київенерго» тепловий комплекс столиці. По-друге, громаді повернули 16 гектарів землі на Оболонській Набережній в затоці  «Собаче гирло», де також планувалась забудова. Київрада не продовжила договір оренди цієї ділянки, термін дії якого спливав 28 березня. Якби депутати не проголосували, договір автоматично подовжився ще на 10 років. Проте святкувати перемогу рано, адже забудовник раніше вже відстоював у суді право тут будувати.

Вочевидь, до 12 квітня між владою і опозицією триватимуть перемовини. Навряд чи вони пройдуть без шантажу з обох сторін.