У киян з’явилась можливість здати використані батарейки на безпечну утилізацію у власному ЖЕКу. Такі ж контейнери є також у більшості шкіл та дитячих садочків міста. А вже за місяць перші автомати для збору батарейок, енергоощадних ламп та ртутних градусників можна буде знайти й на київських вулицях. Саме цього вимагали кияни від міської влади. Петиція щодо встановлення у Києві автоматів для збору шкідливих відходів набрала необхідні 10 тисяч голосів.
Моя донька розбила градусник. Він випорснув і розлетівся ртутними кульками по столу. Акуратно зібрали в «майонезну» банку з мильним розчином. Тиждень ретельних провітрювань і вологого прибирання у квартирі. А банку з ртуттю куди діти? – У СЕС, – підказує GOOGL. У них є спеціальні прилади вимірювання забрудненості. І лабораторії, де проводять демеркуризацію – переробку ртуті. Адже випаровування цієї речовини можуть призвести до гострого отруєння. Послаблюється зір, слух, робота дихальної системи та рухового апарату людини. Гаряча лінія Санітарно-епідемологічної служби – 486 9585 – холодно промовчала на телефонний виклик.
В аптеці залишки мого градусника нікого не зацікавили.
– А куди ви діваєте, приміром, ліки, термін придатності яких вичерпано?
– У нас таких немає, – зверхньо відповіла провізор у білому халаті. Довелося зробити вигляд, що я їй повірила?!
– А ви зверніться у Watsons, – підказала жаліслива жіночка, яка чула нашу розмову. – У рекламних проспектах вони запевняють, що піклуються про чистоту навколишнього середовища і закликають відсортовувати шкідливі відходи.
У магазинах «Watsons» біля самісінького входу дійсно знайшла контейнер, але лише для збору відпрацьованих батарейок. Ця мережа вже понад 5 років займається їх утилізацією. «Контейнер наповнюється щотижня. – Кажуть продавчині. – Інколи люди приносять цілими пакунками.»
Батарейки й акумулятори забирають на склад. Вже звідти відвозять на Львівський «Аргентум»». Цей завод зацікавлений у переробці. Батарейки – джерело цінних матеріалів: цинку, марганцю, вуглецевих сполук та нікелю. Технологію безпечної переробки батарейок можна запросто використовувати і на інших підприємствах. Однак первинну переробку в Україні на разі здатний робити лише «Аргентум». Більше того, в усій Європі існує лише 2 аналогічних заводи – у Франції і Німеччині. Вони працюють з вагонами батарейок, сортуючи їх за вмістом цінних елементів, і відправляють на підприємства вторинної переробки. Порівняно з їхніми обсягами, «Аргентум» – все ще перебуває у зародковому стані. Його потужності – тонна матеріалу щодня. Поки що за рік сюди завозять лише дві тонни. Це із 12 тонн батарейок, що імпортуються в Україну!
Городецька Віталіна
проспект Маяковського
Такі самі контейнери, як у Watsonsi, я ще бачила на заправках «КЛО» та у магазинах «Велопланета». Я підтримую цю культуру сміттєзбирання. Хочеться, щоб рідна земля не потерпала від нашого недолугого господарювання. От тільки мало впевненості, що батарейки потім не висипаються на ті ж полігони.
Олійник Максим
проспект Маяковського
З квитанціями у січні прийшов інформаційний лист, що у ЖЕД є пункт збору батарейок. Я вирішив сюди принести енергоощадні лампи. Вони – теж шкідливі тверді відходи з вмістом ртуті. Я справно сплачую за прибирання прибудинкової території і не хочу її зараження. Обслуговуючі контори мають знати, на яких підприємствах таке утилізується. Якби лампи не відпрацювали свого ресурсу, із чеком можна було б повернути в супермаркет техніки. Ті, в свою чергу, – виробникам.
Ткаченко Олена
мама Тетяни, вулиця Закревського
Помітно виховну роботу. Я думаю, шкідливого сміття надто багато. Було б добре, аби й пластикову тару приймали, як скло. За якусь копійчину. Тоді безхатьки прибрали б усі куточки міста. І вирішили б проблему роздільного сміттєзбирання.
Ткаченко Поліна
вулиця Закревського
У нас – в Київському міському медичному коледжі №4 теж збирають батарейки. Там висить плакат, що на смітнику вона забруднить 20 квадратних метрів ґрунту та 400 літрів води. А це територія, на якій можуть жити 2 кролики, їжачок, три дерева і кілька тисяч дощових черв’яків.
У Київраді розглянуть петицію щодо встановлення автоматів зі збору батарейок, ртутних ламп і пластику
Кияни закликають столичну владу впорядкувати збір шкідливого сміття. Петиція про встановлення автоматів для відпрацьованих батарейок, енергоощадних ламп і пластмасових пляшок з 9 листопада набрала 10 тисяч 99 підписів! Цієї кількості якраз достатньо, аби Київрада взялася за впровадження ідеї.
Її авторка – Олена Полянська хоче аби в Києві запрацювала мережа легальних пунктів перед-утилізації. Вона підказує: до нових порядків киян заохотить система купонів-знижок в магазинах та державних установах.
Як у світі?
Найпрогресивнішими у цьому плані є фінські супермаркети. Окрім селективних урн, вони мають спеціальні автомати, які приймають банки та пляшки, видаючи чек із сумою, яку покупець може отримати на касі. Адже Фінляндія практикує систему заставної вартості упаковки. Це означає, що, купуючи продукт, покупець платить не тільки за товар, але й за упаковку. Сума ця фіксована, і може бути отримана після повернення використаної тари в магазин. Додатком до автоматів є також drop-off центри, куди можна здати решту відходів, які заставної вартості не мають. Наявність таких центрів не є обов’язковою, але вважається вигідною з точки зору маркетингових цілей магазинів, бо підвищує їх відвідуваність.
Ініціатива киян, викладена в електронній, нині – на розгляді у двох профільних комісіях Київради. Це екологічна комісія та житлово-комунальна. Депутати розглядають шляхи реалізації цієї громадської ініціативи. Потім за неї голосуватиме депкорпус столиці.
Такі автомати – давно назріла потреба. Дуже показово, що жителі столиці самі на цьому наголошують. Звичайно, під такий проект потрібні кошти. І це треба стимулювати. Вводити в магазинах і на виробництвах систему пільг та компенсацій. Думаю, пора збільшувати екологічний збір із забруднювачів. Хоч на 1000 гривень за місяць. Якраз ці кошти, як і гроші за Кіотським протоколом, підуть на освоєння подібних програм. Японці купують квоти, а ми ж їх не використовуємо. Незабаром, ми з екологічною комісією обговоримо схему розташування таких контейнерів. Це вирішується з Департаментом з благоустрою та управлінням торгівлі. Окрім того, за Київське сміття готові взятися інвестори. Німецькі фірми розрахували, що на наш мегаполіс потрібно вісім сміттєсортувальних заводів. А на японський кредит замінимо фільтри сміттєспалювального заводу «Енергія» і додамо йому палива. Планується першими відсортувати кагати на полігоні у Підгірцях. І надалі змінити систему поводження зі сміттям.
«Роздільна утилізація сміття, що містить шкідливі речовини – це ази «сміттєвої культури», – стверджують європейські екологи. Якщо у печі сміттєспалювального заводу потраплять невідсортовані шкідливі речовини – це позначиться і на довкіллі, і на здоров’ї людей. Адже повітря насичується канцерогенними поліароматичними з’єднаннями (бензапирен), важкими металами (ртуть, кадмій, свинець), бромінами і ще декількома тисячами небезпечних речовин, токсичні властивості яких недостатньо вивчені. Серед всіх речовин, що виділяються, найбільшу небезпеку представляють діоксини. У зв’язку з цим, у розвинених країнах запроваджено двостадійне очищення відпрацьованих газів ССЗ. Сучасні вимоги спалення відходів – це температура не нижче 850°С. Тоді ССЗ перетворюються на ефективні ТЕЦ.
Пряма мова
Євгеній Русін, директор КП «Київкомунсервіс»
Автомати для шкідливого сміття теж потребують розділеного підходу. Неможливо термометри, лампочки, батарейки і пластик збирати в один контейнер. Це мають бути різні конструкції. Два такі експериментальні контейнери Білоруського виробництва вже за місяць з’являться на Хрещатику, біля КМДА. Поки що ж, наше підприємство забезпечило коробками для збору відпрацьованих батарейок всі приміщення житлово-експлуатаційних дільниць. Їх 109 у 10 районах міста Києва. Вже є вони у всіх 568 дитячих садочках та 505-ти школах. Кожен мешканець має змогу здати використані батарейки на безпечну утилізацію у будь-якій кількості. Щодо заохочення – це спірне питання. Адже є пряма норма Закону «Про відходи», за якою платити має забруднювач. В тій же Європі виробник продукції платить за майбутню утилізацію як упаковки, так і продукту. За останні півроку ми зібрали 4 тони батарейок. Самі ми їх не возимо. Всією логістикою й утилізацією займається спеціалізований завод в Черкаській області. Є такі ж домовленості з підприємствами, які переробляють пластик, що потім піде, наприклад, на сантехнічні труби. Це об’ємна робота. Полімери складають третину від мільйона тон міського сміття у рік. На звалищах такі відходи розкладатимуться 500 років! Доля лампочок поки не відома. Раніше вивозили на комбінат у Горлівку. Тепер шукаємо інші можливості. Ми взялися за апробацію цього проекту, тому що на нашу гарячу лінію приходило по 180 дзвінків щомісяця. Це тільки в 2015 році! Зауважте, сортування сміття впроваджується вже років 50.
В Деснянському районі відкрито 30 пунктів прийому батарейок. У магазинах «Watsons», «Велопланета», на АЗС «КЛО», в освітніх закладах та в 17-ти ЖЕД. Ще у 12-ти ППС (пунктах прийому вторсировини) можна здати пластикові пляшки, шини та склобій.
Історія питання
Проблемою збору та утилізації сміття людство почало займатися у кінці XIX ст. Тоді ж зафіксовано перші спроби отримання енергії від його переробки . У Ноттінгемі у 1874 році винайшли парову машину, що використовувала горючі побутові відходи як паливо. Серйозно на рівні законодавства питання почали вирішувати в середині минулого століття, коли перед великими містам постала загроза дефіциту звалищ. Так, у 1965 році в США прийняли перший у світі закон про утилізацію твердих побутових відходів. З того часу такі документи прийняли усі розвинені країни світу. Поступово утилізація та торгівля сміттям стали успішним бізнесом світових енергетичних гігантів. Наприклад, німецький концерн EON має дев’ять сміттєспалювальних заводів і обіймає 20% обсягу всього ринку країни. У Німеччині за кожну тону переробленого сміття підприємець може отримати близько 90 євро.
В Україні також існує законодавча норма, згідно з якою переробний бізнес має право на кошти з екологічних фондів місцевих бюджетів за умови документального засвідчення всього процесу утилізації. Столичний Центр утилізації, що на Червоноармійській 13/1, приймає відходи з підприємств Київщини. Тут переробляють віджилі люмінесцентні лампи, економні лампочки, рештки ліків, пластмасу, полімери, плівку, комп’ютерну та електронну техніку, відпрацьовані автомобільні акумулятори, старі АКБ з-під джерел безперебійного живлення а от батарейки й термометри для них – не формат. Бо шкідливі відходи мають бути належно упаковані. Про встановлення автоматів для збору шкідливих відходів тут ще не чули.
Городецька Віталіна
проспект Маяковського
Олійник Максим
проспект Маяковського
Ткаченко Олена
мама Тетяни, вулиця Закревського
Ткаченко Поліна
вулиця Закревського