«Я – п’ятий. За мною не їдь!» Пригадуєте, був такий жарт серед автомобілістів майданних часів, що висміював «закони 16 січня». Тодішня влада Януковича, намагаючись спинити протестний рух, заборонила їхати колоною більше 5 автомобілів. Тоді ці абсурдні закони теж приймалися нібито з метою безпеки громадян, а насправді лише обмежували їхні права.
І ось 4 роки по тому постмайданна Київрада приймає рішення про обмеження доступу киянам, котрі її вибрали, до засідань сесії. Сумна аналогія. Проте, здається, влада в усі часи – однакова. Народ для неї – одноразовий електорат і зустрічатися з ним бажано теж по мінімуму – лише перед виборами.
Ліміт на демократію
З 1 грудня у кулуарах зможе одночасно знаходитися не більше 60 осіб. Таким є новий Порядок доступу громадян до пленарних засідань Київради, котрий днями прийняли столичні депутати. Мотивація знайома – знову все в інтересах людей. Цього разу депутати перейнялися пожежною безпекою. Замовили розрахунки в солідній організації на 56-ти сторінках розумного тексту. Автори рішення посилаються на висновки Українського науково-дослідного інституту цивільного захисту. «Вивчивши технічні і фізичні параметри приміщення, в якому проходять засідання, а також – санітарні і протипожежні норми, прийшли до висновку, що кількість присутніх на засіданнях Київради без урахування самих депутатів та інших працівників не повинна перевищувати 60 осіб. В іншому випадку, при виникненні якоїсь критичної ситуації немає гарантій, що всі учасники засідання зможуть безпечно евакуюватися»,- обґрунтував «ліміт на присутність» керуючий справами секретаріату Київради Ігор Хацевич.
У щирість намірів провладної фракції повірили не всі депутати. Свободівець Володимир Бохняк вже на початку обговорення цього рішення порівняв його з тими, що приймались за часів «злочинної влади»: «Це є часи Попова, Гереги, регіоналів – коли кияни практично не могли потрапити до Київської міської ради. Пишете тут про пожежну безпеку?! Краще би ви так турбувались про переповнені класи у школах, де хочуть вже вводити другі зміни. Вам це байдуже. Ви хочете себе огородити. То ви доведете киян, що вони вас у ваших кабінетах позамуровують».
Поки що не замуровують, а от випадки блокування депутатів у сесійній залі громадою вже були. Востаннє – у квітні цього року, коли народні обранці зволікали з прийняттям рішення про створення на Поштовій площі музею і розірванням договору з забудовником Андріївського узвозу. Ще й двері у залу виламали, примушуючи Київраду працювати на користь громади. Депутатам тоді довелось евакуюватись через чорний хід. Вочевидь, це сподобалось не всім. І зрештою, депутати вирішили контролювати надмірну активність громади. Що й вилилось у відповідне рішення.
Депутат від «Солідарності» Олександр Пабат, підтримуючи проект, нарахував аж 6 конфліктів, які спалахували останнім часом в приміщенні ради. «І ці конфлікти були не між депутатами і людьми, а між одними людьми та іншими людьми, котрі прийшли до Київради. І була заблокована уся земельна комісія»,-нагадав Пабат. Владислав Турець з команди Кличка пішов ще далі. Він вважає, що обмеження у новому Порядку не досить строгі, і вніс пропозицію встановити перед входом у кулуари на четвертому поверсі металошукачі. Такі, що вже встановлені на першому поверсі. Як ці додаткові рамки, а ще купа турнікетів, сприятимуть швидкій евакуації під час «ЧП», не зрозумів і депутат Святослав Кутняк. Він передбачає, що обмеження до кулуарів – це лише перший крок. На черзі – засідання профільних депутатських комісій, куди теж приходить багато людей. «Якби ви турбувалися про пожежну безпеку, то прибрали б турнікети. Простий мешканець без карточки не те що не вийде, він стоятиме між двома дверима і нічого не зробить. Питання полягає в тому, що ви боїтеся людей, котрі знаходяться в кулуарах. Ну не зустрічається міська влада, більшість депутатів зі своїми виборцями, тому вони приходять сюди, щоб ви їх почули. Це буде перший дзвіночок. Потім пан Міщенко (голова земельної комісії) буде бити себе в груди: на земельній комісії занадто багато людей, давайте обмеження туди, нехай і там буде пожежна безпека»,– обурився депутат.
Опоненти рішення, серед яких і Вадим Васильчук з «Самопомочі», найбільше остерігаються, що система допуску позбавить киян рівних можливостей, мовляв, місця у списках займуть «потрібні», ретельно відібрані люди. «Я не впевнений, що така система відбору не призведе до того, що на засіданні сидітимуть люди, котрі поділятимуть погляди лише однієї фракції»,- сказав Васильчук.
«Хто раніше встав, того і тапки»
Суть документу в тому, що потрапити в число 60 «щасливчиків» можна буде після попередньої реєстрації. Зробити це можна двома способами: через письмову заяву і через сайт Київради. (Ця опція поки що недоступна, тому й рішення відтермінували на 4 місяці) Записатися он-лайн зможе, на жаль, не кожен киянин, а лише той, що має паспорт у вигляді ID-карти. Тобто, більшості громадян другий варіант поки теж не доступний.
Перші 60 зареєстрованих повинні отримати доступ до пленарного засідання і спеціальний пропуск, який видають за півгодини до початку засідання. Обов’язковою умовою є наявність при собі паспорта. Обіцяють, що в разі, якщо хтось із зареєстрованих покинув засідання до його закінчення, зайняти його місце має право наступний у списку осіб.
Перелік людей, допущених до засідання, обіцяють опублікувати на сайті Київради і розміщувати на першому поверсі мерії. За словами співавтора рішення, секретаря Київради Володимира Прокопіва, це обмежить можливість присутності на засіданнях одних і тих же осіб і зробить процедуру доступу більш прозорою.
Новий Порядок Прокопів назвав «еталоном доступу» до приміщень міської ради і кілька разів наголосив, що це рішення узгоджувалось з усіма депутатськими фракціями Київради. Й дійсно серед суб’єктів подання значаться майже усі голови фракцій. І Сергій Гусовський з «Самопомочі» і очільник «Батьківщини» Володимир Бондаренко, і голова фракції «Єдність» Олександр Омельченко і, звісно, керівник «Солідарності» Андрій Странніков. У списку авторів не має лише «Свободи», котра категорично виступила проти прийняття цього рішення.
Тим дивнішим видалась поведінка «Батьківщини» і «Самопомочі» під час голосування. Володимир Бондаренко за власний проект не голосував, так само як і Олександр Омельченко. Можливо, Бондаренку не давала спокою англійська демократія, про яку він запізніло згадав уже під час обговорення питання у залі. «Англійська демократія – вона не сама молода – передбачає, що в ногах у спікера, поряд з кріслом спікера, кожен день може знаходитися кілька молодих людей. Вони можуть бачити, що там відбувається. Там є публічний простір. Київська міська рада спроектована так, що тут є лише місця для депутатів»,- поділився знаннями пан Бондаренко. Ця інформація чомусь насмішила київського спікера Прокопіва, котрий аж за голову взявся, певно, уявляючи свою перспективу в англійському парламенті. Проте Бондаренко цілком серйозно продовжив далі: «У нас немає районних рад, турнікетами закриті доступи до представницького органу. І тому обмежувати громадян я вважаю абсолютно недопустимо. Інша справа, що ми повинні обмежити принесення сюди звукових засобів, газових балончиків, зброї – це можна. А людей не допускати до єдиного органу, який вони обрали, – не припустимо».
Слухаєш все це і думаєш: коли наші депутати щирі? Під час кулуарної розробки проектів рішень чи під час їхнього публічного прийняття?
Загалом «Батьківщина» не проголосувала ні «за», ні «проти». Й на тому спасибі. «Самопоміч» разом з Гусовським дала «за» 6 голосів. «Єдність» без Омельченка – 12. «Солідарність» з міським головою – 49. Всього «за» обмеження доступу громадян до Київради проголосувало 67 депутатів із 120 обраних киянами.
Одне слово, нехай живе Київрада – «одна з найвідкритіших рад в Україні», за версією її секретаря Володимира Прокопіва.
