Знову у місті заговорили про подорожчання проїзду в комунальному транспорті. З 15 липня «Київпанстранс» планує підняти ціну квитка одразу удвічі – до 8 гривень. Про це йдеться у фінансовому плані підприємства.
Уже традиційно гроші до міського бюджету влада шукає не там. Мільярди бюджетних гривень перебувають у тіні. Ще на початку своєї каденції Віталій Кличко запевняв, що тінізація міської економіки складає третину київського бюджету. Що, мовляв, лише від махінацій з землею кияни недоотримують 50 мільярдів гривень щороку. І що змінилося? Де результат «удару по корупції», завдати котрого обіцяв мер? У бюджет цього року від оренди та продажу київської землі фінансисти з Хрещатика,36 планують залучити лише трохи більше 5 мільярдів гривень. Це всього 14% бюджету. А могло бути, принаймні, удесятеро більше.
І навіть ці скромні прогнозовані показники не завжди виконуються. А все тому, що законно оформлених земельних ділянок у місті не більше 20-25%. У місті діє відомий принцип, коли для друзів земля віддається фактично «задарма», а для ворогів – по закону.
Найбільше друзів влада традиційно має серед забудовників міста. Так величезні масиви золотої землі у Києві були роздані «своїм» «про всяк випадок». Роками там нічого не будувалось, накопичувались борги по земельному податку. Тепер ці ділянки перепродуються вже за комерційними цінами. І знову прибутки – поза казною.
Орендна землі у Києві – це взагалі хребет столичної корупції. Здавалось, які можуть бути зловживання в тому, що ділянки на певний період здаються в оренду за фіксованою договірною ставкою? Проте шляхів поживи для чиновників тут безліч.
По-перше, чиновник на свій розсуд може встановлювати термін оренди. Діапазон широкий – по закону до 50 років. До прикладу, ділянка під ТРЦ у Шевченківському районі надається на 5 років, а під такий само об’єкт, скажімо, у Деснянському районі – на 15 років. Чому так? Чому один власник вже через 5 років «кланятиметься» чиновникам, аби подовжити договір, а інший отримає такий «головняк» лише через 15 років? Очевидно, термін залежить від одного – від розміру хабара. До слова, зараз у Києві подовження договору оренди чекають понад три тисячі підприємців.
Ставка оренди – це окрема резервна стаття земельного корупціонера. Плата може коливатися від 1 до 12% від нормативної грошової оцінки. Проте, закон не передбачає критерії встановлення ставки для різних орендарів. За логікою, дрібний підприємець, що випікає хліб чи ремонтує взуття мав би мати пільгову ставку, а ті, хто будує елітне житло, готелі чи великі супермаркети, мають сплачувати максимальний відсоток. На практиці ж виходить зовсім інше. Знижку швидше отримає забудовник, аніж простий чоботар. Або й навіть представник російського бізнесу. І вже геть не важливо, наскільки соціально корисною працею він займається, якщо у «потенційного орендаря» є надійне лобі серед місцевих депутатів або чиновників.
Свіжий приклад. Майже три гектари землі у Пущі-Водиці депутати віддали ТОВ «Парк-готель «Київ» за півціни. Оскільки серед власників цього товариства є російські бізнесмени, була пропозиція оподаткувати представників країни-агресора по максимальній орендній ставці – 12%. Проте депутати, що лобіювали інтереси цього товариства, з другої спроби «протягнули» рішення про надання землі під 6% на 10 років.
Далека від ринкової орендна ставка і для будівельних компаній. Протягом 3-5 років забудовники виплачують мізерну ставку, зазвичай не більше 3%. А коли, квартири та офіси продадуть, навіть цей мізер перестає надходити до міської скарбниці. У найкращому варіанті земельний податок скоротиться до 1%, а то й до 0,01% від нормативної оцінки землі. При тому, що рентабельність забудовників подекуди сягає 500%.
Тому-то курс на забудову житлом кожної вільної ділянки «золотого фонду» міста – це прямий шлях до зменшення земельних відрахувань. Адже землі житлової забудови оподатковуються за ставкою лише 0,1% (інші категорії земель мають ставку оподаткування від 3 до 12%).
Інша справа – працююча промисловість і бізнес. Тут надходження до бюджету незмінно найбільші. Проте нажива від комерційного житла так затьмарила жадібний чиновницький розум, що влада схоже вирішила геть позбутись будь-якої промисловості у місті. Найсолодша її мрія – вивести з міста залишки підприємств, а звільнені землі відвести під будівництво житлових комплексів.
Прискорить банкрутство середніх і малих підприємств міста нова оцінка столичної землі, над котрою в цьому році вже працюють у мерії. Нові розцінки на київську землю мають запрацювати з 2021 року. Передбачається, що максимальний коефіцієнт грошової оцінки київської землі зросте з 2,6 до 3. Звісно, підвищення вдарить по тих, хто користується землею офіційно. Тим, хто звик отримувати її «за схемою» жодні нормативи та оцінки не страшні.