«У найближчі три роки освіта Києва розвиватиметься в напрямі інноваційних технологій, – стверджує Ганна Старостенко, заступник голови Київської міської державної адміністрації з гуманітарних питань. – Водночас одвічні освітянські проблеми залишаються актуальними й надалі. Це, передусім, заробітна плата і боротьба за збереження муніципальних надбавок педагогам; ремонт і будівництво шкіл; відновлення роботи дитсадків, які повернулись місту від недобросовісних орендарів; впровадження енергоефективних технологій. Головне завдання – збільшити фінансування галузі та забезпечити ефективне використання коштів. Також Червоною ниткою нової програми має стати національно-патріотичне виховання та інклюзивна освіта. Цього сьогодні потребує наше суспільство. Запропонуємо низку заходів як в початковій школі, так і в загальноосвітніх і позашкільних закладах», – розповіла заступник голови КМДА Києва в інтерв’ю ЗКЧ.
Проблемою більшості міських цільових програм є їхнє постійне недофінансування. Аби добрі наміри стали ще й добрими вчинками, як не банально, потрібні гроші. За яким принципом фінансується освітня галузь?
— Освіта у столиці фінансується з двох кошиків: державного – за рахунок субвенції, та міського. Від держави ми отримуємо трохи більше двох мільярдів гривень на фінансування шкільної освіти. Цієї суми, на жаль, нам не вистачає. Адже освітянські потреби Києва на цей рік, в цілому, складають майже 7 мільярдів гривень. Враховувати цей дефіцит і залучити до фінансування освіти додаткові джерела мусить цільова програма. Крім того, місто шукає власні резерви. Якщо бюджет наповнюватиметься так само добре, як торік (в 2015 році ми отримали перевиконання на 30%) матимемо гроші й на розвиток, і на ремонти. Окрім того, ми залучаємо позабюджетні кошти, як то міжнародні гранти чи допомогу спонсорів. Нашими соціальними партнерами також виступають батьки, адже не секрет, що батьківська громада вкладає досить значні ресурси у підтримку київських закладів освіти.
В минулому році за корупцію звільнили чотирьох директорів шкіл
«Вчителі не мають права збирати кошти з батьків»
За деякими підрахунками щорічно по Україні внески батьків до шкільних фондів складають 4 мільярди гривень. Як Ви ставитесь до батьківських так званих благодійних внесків?
— Батьківські внески – справа добровільна. Благодійні фонди мають створюватися самими батьками при навчальних закладах, а адміністрація, вчителі, вихователі не мають права бути їх учасниками, і тим більше їх очолювати. Якщо батьки хочуть і можуть допомогти школі, то вони мають це робити у законний спосіб, керуючись Законом «Про благодійність». А відповідно до закону, благодійний внесок можна здійснити тільки на добровільній основі. І кожен, хто робить такий внесок, повинен одержувати за першою вимогою звіт про використання коштів з фонду. Мова йде про громадський контроль за прозорістю їх освоєння. Якщо є скарги від батьків, ми перевіряємо школу, звертаємося до правоохоронних органів. Цього року ми звільнили чотирьох директорів шкіл, котрі зловживали батьківськими внесками. У Голосіївському ліцеї, наприклад, директор відкрив рахунок на власне ім’я і батьки щомісяця перераховували на нього кошти. Грішми розпоряджався він сам. Тепер цей директор не працює. Новий директор прийшов у результаті відкритого конкурсу.
Конкурс для директорів шкіл? Це щось нове…
— Так, це наше київське нововведення – проводити відкритий відбір на заміщення вакантних посад директорів шкіл і завідуючих дитячих садочків, щоб призначати на ці посади найдостойніші кандидатури. Усі претенденти згідно з кваліфікаційними вимогами проходять психологічне тестування та спеціальний тренінг, а також представляють власну концепцію розвитку закладу, який планують очолити. З переможцями конкурсу укладається трудовий договір спочатку лише на один рік. Це зроблено для того, щоб по закінченню цього випробувального терміну ми змогли оцінити реальну ефективність роботи керівника.
«На електронній карті шкіл батьки можуть знайти все про кошти, які виділяються на школу»
А що дає в питанні запобігання корупції новостворена електронна карта шкіл?
— Відкритість та прозорість – найкращі методи боротьби з корупцією.Задля того, щоб кожен бажаючий мав інформацію про кількість коштів, виділених на той чи інший навчальний заклад, ми створили електронну карту шкіл, що знаходиться на сайті Департаменту освіти. Завдяки цьому інтернет-ресурсу можна знайти всі дані про навчальний заклад, в тому числі і кошти, що виділяються з міського бюджету на харчування дітей і зарплату, на ремонт школи і закупівлю парт чи комп’ютерів. Тоді кожен з батьків може прослідкувати, чи дійшли ці кошти до закладу освіти, де навчаються його діти. І це діє. До прикладу, минулого літа у ДНЗ №170, що у Деснянському районі, батьки знайшли інформацію на електронній карті про виділення коштів на заміну вікон, однак за їх інформацією в жодній з дитячих груп вікна не було замінено. Після батьківського звернення ми провели перевірку. Виявилось, що завідуюча замінила вікна … у своєму в кабінеті. І жодного нового вікна не з’явилось в дитячих групах, де вікна, до речі, скотчем заклеєні. З цим керівником ми одразу ж попрощалися.
Школу №264 утеплять, а №23 добудують
Чому до пілотного проекту термосанації київських шкіл і дитсадків не увійшов жоден заклад Деснянського району? У нас все гаразд з енергозбереженням?
— У мене є добра новина деснянцям. Цього року в проекті термосанації освітніх закладів Києва внесено школу №264, школу №190 та дитячий садок №300. Всього по місту буде утеплено 16 навчальних закладів. Це великі витрати. На ремонт даху, заміну вікон, утеплення стін у школі необхідно близько 20 мільйонів. Усі будівлі, що потрапили до першочергового списку, проходили енергоаудит. Отже, у другу чергу термосанації потрапили найбільш холодні заклади з типовими проектами будівництва. Це дозволить використовувати вже розроблені проекти термосанації для утеплення інших закладів освіти.
А коли добудують школу №23? Вона є у найближчих планах?
— Точні терміни закінчення будівництва поки не відомі. Ця школа вже внесена до проекту Міської цільової програми «Освіта Києва.2016-2018 роки». Загалом на цей об’єкт необхідно приблизно 80 мільйонів гривень. За один рік таку суму виділити вкрай важко, але скажу напевне: за три наступні роки школу відкриємо.
«В черзі до дитячих садочків стоїть 11 тисяч київських малюків»
Черга у дитячі садочки може зникнути лише до 2020 року
Черга у дитячі садочки Києва сьогодні така, що записувати дитину до закладу треба щойно виписались з пологового будинку. Нещодавно мер Віталій Кличко на відкритті новозбудованого садочка пообіцяв, що черга в дитсадки зникне через три роки. Що для цього робитиметься?
— Київ, хоч і столиця, але займає лише шосте місце з перевантаженості дитячих садочків серед мегаполісів України. Нині в черзі перебуває понад 11 тисяч малюків. Торік було 14 тисяч. Скоротити дефіцит місць вдалося завдяки розширенню мережі дошкільних закладів та відновленню роботи додаткових груп, які не використовувались за призначенням. Також ми залучаємо позабюджетні кошти саме на ремонт дитсадків. У цьому напрямку працюємо з урядом Німеччини, який торік виділив Києву 4,5 мільйони євро. За цим проектом передбачається впродовж 2 років відновити 85 груп у 29 дошкільних навчальних закладах. Лише цей проект дасть можливість створити близько 2 тисяч місць. У місті також відкриваються нові дитсадки. Крім того, ми працюємо з школами – дитсадками, де в одному приміщенні перебувають дошкільні групи та класи початкової школи. Сьогодні такі класи місто поступово переводить до найближчих приміщень шкіл, і таким чином звільняє приміщення для дошкільнят. За нашими підрахунками, якщо місто щороку створюватиме по 3-4 тисячі нових місць, черга до дитсадків може зникнути вже до 2020 року.
Долю мистецьких шкіл вирішуватиме громада
«У столичних мистецьких школах комунальної власності плати, вища за 200 гривень немає»
Законопроект «Про освіту» під час обговорення збурив громадськість. Він містить пропозицію про передачу місцевим бюджетам фінансування мистецьких шкіл. Зняти з себе відповідальність за естетичний розвиток дітей намагалась і влада «папєрєдніков». Нинішній уряд стоїть на тих самих позиціях: музичні і художні школи мусить утримувати місцева влада, або ще гірше – нехай переходять на самофінансування. Яку позицію в цьому питанні займає керівництво столиці?
— Мистецькі школи, до речі, як і дитячі садки, завжди фінансувались з місцевих бюджетів. Проте, старий закон захищав наявну мережу закладів позашкільної освіти. Вона має бути і все! А фінансування забезпечте, як хочете. Проект нового закону «Про освіту» передбачає норму, за якою органи місцевого самоврядування визначатимуть самі, чи потрібні такі заклади, в якій кількості і як вони фінансуватимуться. Досі діє постанова Кабміну 1992 року про обсяг батьківської плати за мистецькі школи – це 20-25% від мінімальної заробітної плати. Але місцева влада визначає, який напрямок буде коштувати дешевше, наприклад, бандура, а який дорожче, скажімо, фортепіано. У київських мистецьких школах комунальної власності плати, вище за 200 гривень, немає. Це так звана формальна позашкільна освіта, де видаються державні сертифікати. А щодо неформальної – гуртки, секції, клуби за місцем проживання, то ми гарантовано забезпечуємо зарплатню педагогам і комунальні послуги за рахунок міського бюджету. Зважаючи на великий попит на естетичне виховання у Києві, ми однозначно стоїмо на позиції збереження всієї мережі позашкільних закладів освіти та їх утримання за рахунок міста.
